З підозрою не склалося

Генпрокуратурі вперше не вистачило аргументів, аби ВККС відсторонила законників від посад

Віктор Кицюк та Оксана Царевич із Печерського районного суду м.Києва продовжуватимуть вершити правосуддя. Вища кваліфікаційна комісія суддів не відсторонила їх від посад, хоча про це й просила Генеральна прокуратура. Це вперше постійно діючий орган не погодився з клопотанням Генпрокурора. Представнику ГПУ не вистачило доводів, аби переконати, що володарям мантій вручили повідомлення про підозру.

Правосудне чи ні?

«Ви вважаєте, що маєте моральне право розглядати справи, якщо стосовно вас відкрито кримінальне провадження?» — з таким риторичним запитанням до суддів часто звертався колишній голова ВККС Ігор Самсін, коли розглядалися клопотання Генпрокурора про відсторонення служителів Феміди від посад у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Попередній склад комісії жодного разу не відмовив у задоволенні такого прохання Генпрокурора. Нові «кваліфікаційники» порушили цю давню традицію.

Так, за словами заступника голови ВККС Миколи Патрюка, до них надійшло клопотання Генпрокурора від 12.01.2015 про відсторонення судді В.Кицюка від займаної посади. У документі зазначається, що слідчий відділ прокуратури м.Києва відкрив кримінальне провадження від 24.02.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених Кримінальним кодексом.

У клопотанні йдеться про те, що 23 грудня 2014 р. «першим заступником Генпрокурора Миколою Герасимюком судді Печерського райсуду м.Києва В.Кицюку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.375 КК «Постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови».

Володаря мантії підозрюють у тому, що 14.01.2014 при розгляді справи про адмінправопорушення він безпідставно застосував до гр.Ч. (учасника «Автомайдану») стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на певний строк. «6 березня 2014-го постанова суду першої інстанції скасована в апеляційному порядку. Справу закрито за відсутністю складу адмінправопорушення», — зазначив М.Патрюк.

За його словами, до ВККС надійшло заперечення В.Кицюка, в якому він зазначає, що не є підозрюваним, оскільки йому не вручено відповідного повідом­лення.

Теорія кримінального процесу

«Я не міг проігнорувати засідання комісії. Адже твердо переконаний у тому, що в такій складній політичній обстановці найважливіша роль у побудові незалежної правової системи належить саме вам (ВККС. — Прим.ред.). Хочу реалізувати конституційний принцип змагальності й навести інші доводи, ніж ті, що зазначаються в клопотанні. Повідомлення про підозру особи включає в себе два юридичні факти: підписання та вручення. Лише в цьому випадку воно тягне за собою юридичний факт притягнення особи до кримінальної відповідальності та набуття нею статусу підозрюваного», — пояснив свою позицію В.Кицюк.

У свою чергу представник ГПУ Олександр Білоус розповів цілу епопею, як В.Кицюку намагалися вручити повідомлення. Він нагадав: відповідно до ст.42 Кримінального процесуального кодексу підозрюваним є «особа, якій повідомлено про підозру, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито всіх заходів для вручення».

За словами представника ГПУ, письмове повідомлення надсилалося за адресою, яку В.Кицюк указав у декларації про доходи. «Більше того, представник ГПУ із цією метою приходив у Печерський райсуд... Уважаю, що слідчим були вчинені всі необхідні дії, визначені КПК. Є всі підстави вважати, що суддя перебуває в процесуальному статусі підозрюваного в цьому провадженні», — резюмував О.Білоус.

Неналежний суб’єкт

Суддя наголосив: у клопотанні зазначається, що М.Герасимюк повідомив про підозру 23 грудня минулого року. «Це при тому, що перший заступник Генпрокурора був звільнений наказом від 22.12.2014. Тобто за день до того, коли він нібито повідомив про підозру».

До того ж, на думку В.Кицюка, положення КПК про те, що підозрюваною є особа, якій не вручено повідомлення у зв’язку з невстановленням її місцезнаходження, у даному випадку не можна застосовувати. Адже прокуратурі відомо, де перебуває суддя.

«Дійсно, 26 січня цього року прокуратурою м.Києва вживалися заходи щодо вручення мені повідомлення. Виникає запитання: якщо клопотання внесено до ВККС 14 січня, чому 26 січня прокуратура вживала заходів щодо вручення мені повідомлення?» — поцікавився В.Кицюк.

Він зауважив: повідомлення про підо­зру володарю мантії має вручити спеціальний суб’єкт (Генпрокурор або його заступник) або особа, якій він делегував частину своїх функцій. «27 січня у мій кабінет зайшов слідчий прокуратури м.Києва, який наполягав на тому, щоб я отримав копію повідомлення. Однак він не може вчинити таку процесуальну дію, бо не є належним суб’єктом», — висловив свою думку В.Кицюк.

«Комісії надано відеозапис, що на робочому столі судді В.Кицюка залишалося повідомлення про підозру», — зауважив О.Білоус.

Володар мантії продовжив вибудовувати лінію захисту. За його словами, у декларації про доходи він не зазначав адреси проживання.

«Тобто ви стверджуєте, що поштою повідомлення не отримували?» — уточнив голова ВККС Сергій Козьяков.

«Ні поштою, ні особисто не отримував», — відповів В.Кицюк.

Представник ГПУ пояснив, чому в січні прокуратура намагалася вручити судді документ: аби були підстави говорити, що вживалися всі дії, передбачені ст.42 КПК, для повідомлення особи про підозру. «До того ж сьогодні у залі присутня відповідна особа, яка може повідомити судді В.Кицюку про підозру», — додав О.Білоус.

Перший без відсторонення

«Нам хотілося б почути про підстави відсторонення», — зазначив «кваліфікаційник» Михайло Макарчук.

О.Білоус пояснив: В.Кицюк притягнув до адмінвідповідальності учасника «Автомайдану» на підставі рапорту, який не був підписаний, про невиконання вимог працівника ДАІ. «Суддя не з’ясував усіх обставин у справі, не встановив, чи була особа, яка притягається до відповідальності, за кермом вказаного автомобіля, чи дійсно не виконала вимогу щодо зупинки, чи була вона на тому місці, в той день і в той час. На думку Генпрокуратури, суддя не з’ясував обставин складення рапорту, не запросив особу, яка його складала, і постановив завідомо неправосудне рішення», — пояснив О.Білоус.

В.Кицюк заперечив запитанням: «Чи хтось заявляв клопотання про виклик свідків? Чи це має робити суддя? При розгляді справи про адмінправопорушення повною мірою були дотримані всі вимоги судочинства. Жодного спрощеного підходу до розгляду цієї справи з мого боку не було. А тим більше не вбачається в моїх діях ознак злочину, передбаченого ч.1 ст.375 КК. Представник ГПУ не сказав жодного слова про наявність ризиків, які зумовлюють необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення особи від посади».

За його інформацією, секретар судового засідання, яка брала участь у слуханні згаданої справи, у червні 2014 р. звільнилася за власним бажанням. «У травні 2014-го закінчився мій 5-річний строк перебування на посаді судді. Професійні обов’язки я не здійснюю, а мова йде про відсторонення від їх здійснення. Переконаний, жодним чином зашкодити проведенню досудового слідства я не можу й не маю будь-якого бажання», — заявив володар мантії.

Комісія майже годину радилася на самоті й урешті-решт у задоволенні клопотання Генпрокурора відмовила. Так, В.Кицюк став першим суддею, якому вдалося уникнути відсторонення.

Стає традицією

Колега В.Кицюка О.Царевич на засідання ВККС не прийшла. «Вона перебуває в нарадчій кімнаті», — пояснив відсутність судді її адвокат Сергій Демченко.

Як розповів С.Козьяков, у клопотанні Генпрокурора зазначено: О.Царевич підозрюють у тому, що 23.01.2014 постановила завідомо неправосудне рішення. Вона, як і В.Кицюк, розглядала справу про адмінправопорушення щодо учасниці «Автомайдану», до якої було застосоване стягнення — позбавлення права керування транспортним засобом на відповідний строк.

«Також були спроби вручити їй повідомлення про підозру», — зауважив очільник ВККС. І не тільки на роботі, а й біля квартири, де проживає О.Царевич. До того ж, наголосив С.Козьяков, був складений акт про неможливість вручення судді процесуальних документів.

За словами О.Білоуса, коли О.Царе­вич намагалися вручити повідомлення про підозру, вона сказала: «Зараз, почекайте». «Зачинилася в кабінеті, а потім повідомила, що перебуває в нарадчій кімнаті», — пояснив представник Ген­прокуратури і додав, що суддя «зловживає нарадчою кімнатою».

У свою чергу С.Демченко вказав на можливу помилку в клопотанні: 23 січня минулого року О.Царевич не приймала рішення в такій справі. «Це не відповідає дійсності. Як можна обвинувачувати особу в тому, чого не було?» — поцікавився адвокат.

Після півгодинного заслуховування аргументів двох сторін та наради за зачиненими дверима «кваліфікаційники» вирішили не відстороняти від посади й О.Царевич.

***

Чи не щодня ми чуємо про погрози на адресу володарів мантій, тиск на них при розгляді справ. Це вже стало звичним явищем. ВККС фактично стала першим органом, який захистив людей у мантіях, довівши: у двобої переможцем стає той, хто найкраще аргументує власну позицію. Мабуть, прохання Генпрокурора мають задовольнятися лише в тому випадку, коли для цього є підстави. Адже недаремно в законі записано: клопотання має бути вмотивованим.

P.S. 2 лютого під час брифінгу Ген­прокурор Віталій Ярема повідомив, що «підписав підозру двом суддям Печерського райсуду м.Києва В.Кицюку та О.Царевич у вчиненні кримінальних правопорушень проти учасників «Автомайдану» за ч.2 ст.375 КК, які своїми судовими рішеннями незаконно притягували автомайданівців до адміністративної відповідальності».