Как распознать и противодействовать насилию в отношении детей

Домашнее насилие и буллинг (травля) — разные по форме, но похожи по последствиям: оба разрушают базовое чувство безопасности, в котором ребенок остро нуждается для нормального развития.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на КЦ БПД.

Важливо памʼятати: діти не перебільшують, не «вигадують» насильство, не «розпускають фантазії». Вони реагують так, як можуть — через поведінку, через тіло, через мовчання. І саме компетентний дорослий має бути тією фігурою, яка вміє побачити, зрозуміти і втрутитися вчасно.

Компетентний дорослий — це той, хто:

помічає зміни у поведінці дитини;

знає ознаки насильства;

знає, як діяти — не завдати шкоди, а підтримати.

Що таке домашнє насильство — і чому це стосується дітей, навіть якщо їх «не чіпають»

Коли фізичної, моральної чи іншої шкоди систематично завдають найближчі люди — ймовірно, це ситуація домашнього насильства. При цьому дитина вважається постраждалою від домашнього насильства, навіть тоді, коли є лише його свідком. Коли вона живе у домі, де лунають крики, є фізичне чи сексуальне насильство, навіть якщо воно не спрямоване безпосередньо на неї.

Сигнали, які не варто ігнорувати

Життя в постійній напрузі та страху запускає в мозку дитини «режим тривоги». У цьому стані важко гратися, вчитися, довіряти, мріяти. Замість того, щоб пізнавати світ, дитина весь час сканує його на небезпеку.

Які сигнали можуть свідчити про те, що дитина переживає домашнє насильство?

У молодших дітей — проблеми зі сном, нічні страхи, сльозливість, енурез.

У школярів — почуття провини, труднощі з навчанням, фізичні скарги.

У підлітків — замкненість, самоушкодження, конфлікти, вживання алкоголю/психоактивних речовин.

Відомо, що повторюване насильство впливає не лише на психіку, а й на фізичне здоров’я, і змінює навіть структуру мозку. Як наслідок дитина може мати комплексну травму розвитку.

Як діяти, щоб допомогти дитині

Якщо вам стало відомо, що дитина систематично є свідком домашнього насильства чи воно вчиняється щодо неї, повідомте про це:

службу у справах дітей того населеного пункту, де проживає дитина;

чи на Національну дитячу гарячу лінію 0 800 500 225;

на Національну гарячу лінію з протидії домашньому насильству 116 123 чи 0 800 500 335 (дзвінки безоплатні);

чи в поліцію 102.

Кожна дитина може отримати безоплатно послуги юриста чи адвоката від державної системи надання безоплатної правничої допомоги. Юристи можуть роз’яснити права дитини, як діяти у конкретному випадку їх порушення та, за потреби, представлятимуть інтереси дитини в суді для захисту від насильства.

Як звернутися до системи надання БПД:

за телефоном 0 800 213 103;

написати приватне повідомлення в Telegram або на сторінках системи у Facebook чи Instagram;

до найближчого бюро правничої допомоги.

Булінг (цькування): як розпізнати і протидіяти

Булінг від конфлікту відрізняється систематичністю, наявністю сторін (кривдник, потерпілий, спостерігачі), умисністю дій для заподіяння шкоди.

Він може мати різні форми і виявлятися офлайн чи в цифровому середовищі як:

насмішки, ігнорування, агресія;

штовхання, тілесні ушкодження, пошкодження одягу чи особистих речей;

поширення контенту принизливого змісту в інтернеті.

Коли дитина стає мішенню булінгу — принижень, тиску чи агресії в освітньому середовищі, вона не завжди скаже про це прямо. Але її поведінка змінюється.

До ознак того, що дитина може страждати від булінгу відносять:

замкненість або надмірну агресивність

небажання йти до школи

зниження оцінок, втрату інтересу до улюблених занять

спроби уникати спілкування, страх бути самій/самому

Куди звертатися по допомогу

Якщо ваша дитина постраждала від булінгу або вам стало відомо про таку ситуацію, звертайтесь:

до керівника закладу освіти — він зобов’язаний реагувати на випадки булінгу;

до поліції — особливо якщо є загроза життю або здоров’ю.

За вчинення булінгу передбачена адміністративна відповідальність — штраф від 850 до 3400 грн або громадські роботи. За повторне вчинення відповідальність більша.

Закон і Бізнес