Доктор в сфере...

Как международные эксперты признали добродетельным члена ВККС с липовой научной степенью

В ВККС, сформированной по сверхпрозрачному конкурсу, с участием и под наблюдением наших международных партнеров, — очередной скандал: один из ее членов подал среди документов диплом о присуждении… несуществовавшей на тот момент научной степени.

Диплом «власного зразка»

Цей факт виявили активісти, які ще рік тому вихваляли нову процедуру добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів та її склад.

Так, в офіційній біографії Володимира Луганського, що розміщена на сайті ВККС, указано, що він «у 1991 році закінчив Українську юридичну академію за спеціальністю «Правознавство», має науковий ступінь «Доктор філософії в галузі права» (2011)».

Під час співбесіди з членами конкурсної комісії, він уточнив, що отримав цей науковий ступінь у Міжрегіональній академії управління персоналом. Водночас, знайти автореферат роботи чи наукове дослідження, яке, за словами В.Луганського, стосувалося «кримінальної відповідальності за невиконання судових рішень, ст.382 КК» дотепер нікому не вдалося. І не дивно, бо в МАУП на той час була якась власна система наукових ступенів.

Так, уже під час спілкування у ВРП В.Луганського запитали (хронометраж — 39:26), чи має він якісь наукові праці після отримання наукового ступеня в 2011 році. Але той відповів, що, отримавши диплом, науковою діяльністю не займався, хоча збирався вступити в докторантуру. Та на заваді стали події 2014 року. Що теж викликає подив, оскільки навряд чи у ті часи для суддів із прокурорським стажем були якісь особливі умови вступу до докторантури Луганського інституту внутрішніх справ, якщо вони не опублікували жодної наукової статті.

Ба більше, член ВРП Микола Мороз знову цікавиться: а чи є в В.Луганського диплом кандидата юридичних наук за спеціальністю «081» (1:06:06). Отримує негативну відповідь. М.Мороз уточнює: а по якій спеціальності виданий ваш диплом? В.Луганський знову починає розповідати про тему роботи — ст.382 КК, і додає «Тему пам’ятаю, роботу пам’ятаю, а назву спеціальності — ні». М.Морозу довелося пояснити, що сама назва «доктор філософії в галузі права» як першого наукового ступеня з’явилася в законодавстві значно пізніше — у 2014 році. Однак В.Луганський або дійсно не розуміє причини такої цікавості М.Мороза, або…

Запитання підхопив інший член ВРП Сергій Бурлаков (01:11:54), й В.Луганський відповідає, що МАУП видавала саме такі дипломи. Водночас, технічними та організаційними нюансами видачі диплома він не цікавився, але «завжди ним користувався».

В Міносвіти пояснили, що В.Луганському в МАУП видали диплом власного зразка, хоча не мали для цього належних повноважень. До того ж, МОН не затверджувало рішення спеціалізованої вченої ради МАУП від 1.12.2011 про присудження В.Луганському наукового ступеня. Тож наявний диплом не засвідчує нічого, крім наявності у його власника гарної «корочки», яку можна повісити в офісі.

А якщо це так, то виникає запитання не лише до етичних якостей нинішнього члена ВККС, який не міг не знати ціну свого диплома «доктора в галузі», а й до незаконного отримання ним за ці роки доплат за наявність наукового ступеня. Бо, з його ж слів на співбесіді, він «завжди ним користувався». Але де він міг ним «користуватися», якщо він нічого не засвідчує?! Й  це вже тягне на кримінальне правопорушення, кваліфікацію якого залишимо на розсуд  …

До речі, у ВРП також згадали дисциплінарні провадження стосовно В.Луганського під час його роботи суддею. Зокрема, в жовтні 2019 року до нього було застосовано стягнення у вигляді попередження. Потім відкрили ще одне провадження через затягування розгляду справи за ст.130 КпАП. А Роман Маселко нарахував щонайменше 54 справи по цій самі статті, які В.Луганський закрив через сплив строків притягнення до дисциплінарної відповідальності…

«Добре, що не мафія…»

Чому ж і КК, і члени ВРП визнали В.Луганського гідним тому, аби тепер оцінювати доброчесності інших суддів та кандидатів?  Тут слід згадати, що конкурсна комісія проігнорувала квотний принцип та рекомендувала ВРП для призначення тільки 10 претендентів із суддівським статусом, з яких ВРП мала обов’язково вибрати… 8! Тобто вибирали не «найкращих з найкращих», про що звітував заступник голови КК Тед Зажечни, а з тих, що є.

Ті ж активісти з «Фундації DEJURE» на чолі з Михайлом Жернаковим, та «ЦПК», що очолює Віталій Шабунін, попри оприлюднені ними ж претензії до В.Луганського, зазначали: «добрі новини полягають у тому, що навіть у цьому переліку немає очевидних представників «судової мафії», які намагаються потрапити у високі органи суддівського врядування, як це було раніше. Це вже свідчить про абсолютну іншу якість кадрів і процедур відбору».

Та чи можна вважати «якісним» відбір, якщо членом ВККС стає особа з липовим науковим ступенем, яка до того ж, судячи з відповідей, не усвідомлює цього і навіть не розуміє, як мав відбуватися захист кандидатської дисертації. Як такого кандидата міжнародні експерти могли визнати доброчесним і професійним, довіривши йому право перевіряти ці ж якості в інших?

Отже, нові і нові скандали навколо ВККС (див. «Конфлікт із доброчесністю»), у тому числі виявлені самими ж активістами, наводять на сумні висновки щодо самої ідеї залучення представників міжнародних організацій до таких відборів. Бо для них головним стає прозвітувати про свій внесок у прозорість і відкритість таких доборів. Урешті-решт, ні вони, ні ті, хто їх рекомендував, не нестимуть жодної відповідальності за допущені провали й не відчуватимуть на собі наслідків такої роботи.

А для борців за чистоту суддівських лав, схоже, головним мірилом стає не професіоналізм кандидатів, а їхня відданість ідеї змін заради змін, ну і трішки — готовність прислуховуватися до самих активістів.

Додамо до цього той факт, що недавно інша комісія за участю міжнародних експертів не виявила бодай двох кандидатів, яких могла б рекомендувати у судді КС. Й стане зрозумілим, що завдяки процедурам попереднього добору, вигаданим на догоду нашим міжнародним партнерам, скоро на такі посади не виявить бажання претендувати жоден гідний та авторитетний правник. Хіба що — з «дипломом власного зразка».

Закон і Бізнес