Накажи меня, если сможешь

Уйти по-английски: почему в отношениях с судом адвокату позволено не все, что не запрещено

Почему судьи не обязаны согласовывать время судебного заседания с адвокатом хотя основанием для жалоб на защитников чаще всего становится их неявка? Можно ли реагировать на несправедливость суда оставлением зала заседания?

Уявна дружба

У Вищій школі адвокатури провели вебінар, присвячений питанням професійної етики. Про відносини адвоката з судом в аспекті дисциплінарної практики колегам розповів голова секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, адвокат Віктор Вовнюк.

Лектор висловив сподівання, що інформація, отримана на цьому заході, стане в нагоді якщо не самим учасникам, то принаймні їх колегам. «Нам лише здається, що ми знаємо все про відносини адвоката з судом», — додав В.Вовнюк.

Перш за все, спікер зупинився на принципах, які покладені в основу таких відносин. Першим базовим принципом є принцип законності. Поширеною серед адвокатів є думка про те, що найголовнішим у цьому розумінні законом, якого слід дотримуватись, є профільний закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Однак адвокату необхідно дотримуватись також вимог процесуального законодавства та законодавства про судоустрій та статус суддів. Хоча багато хто з адвокатів упевнені в тому, що останній згаданий закон регулює поведінку лише самих суддів.

Також В.Вовнюк закцентував увагу на конкретних прикладах та пригадав справу, в якій скарга надійшла на адвоката, котрий, на думку скаржника, мав взяти самовідвід в одному з процесів. Підставою для цього був той факт, що адвокат та суддя у даній справі були друзями у Фейсбуці.

Оскільки така «дружба» у нинішній час, враховуючи популярність соціальних мереж, є поширеною, Рада адвокатів України дала роз’яснення щодо цієї ситуації. Так, РАУ дійшла висновку, що сам факт наявності один одного у друзях у соцмережах не говорить про те, що може бути здійснено прямий вплив на суддю. А тому цей факт не є підставою для самовідводу адвоката через можливий конфлікт інтересів.

Окремої уваги заслуговує і улюблене серед суддів формулювання про «зловживання правом» адвокатами. Але чи може бути таке «зловживання» дисциплінарним проступком? З точки зору В.Вовнюка, таке формулювання не зовсім доречне, адже словосполучення «зловживання правом» не зустрічається у законодавстві.

Але поруч із цим існують інші норми, яких необхідно дотримуватись. Наприклад, те, що адвокат повинен діяти добропорядно та доброчесно. Адже адвокат зобов’язаний вчиняти всі дії на користь свого клієнта. І якщо стратегія, якою хоче слідувати клієнт, іде йому на шкоду, адвокат зобов’язаний або обговорити з ним усі можливі ризики і погодити іншу стратегію, або відмовитись від виконання своїх обов’язків.

Способи реагування

Саме з цього випливає другий принцип — це принцип незалежності адвоката у відносинах з судом. Він пов’язаний із третім принципом — пріоритетності інтересів клієнта. Це означає, що адвокат має бути наполегливим у відстоюванні інтересів клієнта, не йти на компроміси, що суперечать інтересам клієнта, не залишати без уваги нетактовне та зневажливе ставлення суду чи інших учасників до свого клієнта.

Адвокати в цьому аспекті думають, що можуть робити все, що не заборонено законом. Однак Правила адвокатської етики, а точніше ст.43 цих правил, говорить дещо інакше. Тут слід керуватись зворотною логікою: адвокати можуть вчиняти дії, передбачені вимогами законодавства та/або актами Національної асоціації адвокатів України, РАУ. Адже, нагадав В.Вовнюк, це тільки громадянам дозволено все, що не заборонено законом, а адвокатам дозволено лише те, що передбачено законом. Тобто реагувати у вищеозначених ситуаціях адвокат повинен діями, що лежать в площині законодавства.

До прикладу, останнім часом серед адвокатів набуває популярності така форма реакції як залишення зали судового засідання. В.Вовнюк зазначив, що для того, аби дати оцінку таким діям, слід уявити собі таку ситуацію.

До прикладу, адвокат у судовому процесі розуміє, що його «роблять статистом», а клієнту не дають скористатись своїми правами. І від нервової напругу захиснику стає погано — у нього підвищується тиск, а судовому розпоряднику доводиться викликати швидку допомогу. Чи передбачені у процесуальному законодавстві наслідки подібної ситуації? Ні. Саме тому, за особистим переконанням спікера, якщо якийсь спосіб реагування не порушує законодавства, хоча він і не передбачений як такий, цей спосіб має право на життя.

Четвертий принцип — принцип чесності та порядності у відносинах з судом. Зокрема, даний принцип говорить про те, що адвокат не повинен вчиняти дій для затягування судового розгляду. Та інколи може бути й так, що суд, порахувавши випадки неявки адвоката, розцінює їх як спосіб затягування розгляду справи.

До прикладу, були випадки, коли суддя скаржився на неявку адвоката у 10 судових засіданнях. Хоча насправді адвокат не з’явився лише на 4, а 6 інших засідань були перенесені через те, що не з’явився прокурор або не доставили підзахисного. Тому адвокат повинен у такому разі довести, що кількість його неявок була не такою, про яку зазначено у скарзі.

Також частими є посилання адвокатів на те, що судді не погоджують із ними дату та час засідання. Однак тут варто розуміти, що РАУ лише надала рекомендацію суддям погоджувати з адвокатами дату та час призначення засідання. Оскільки це притаманно західним традиціям відносин адвоката із судом. Направду ж українські судді не зобов’язані погоджувати із адвокатом дату та час засідання.

Втім, на думку В.Вовнюка, якщо такого погодження не відбувається, то суддя сам повинен усвідомлювати і нести ризик того, що адвокат може не з’явитись на таке засідання. Хоча б з огляду на те, що адвокат може бути залучений до засідання в іншій справі у цей самий час, оскільки про нього йому стало відомо раніше.

Ознаки неприйнятності

Спікер зазначив, що до заяв чи скарг щодо поведінки адвоката слід відносити:

заяви (скарги) громадян;

рішення, ухвали, постанови, звернення суддів;

заяви (скарги), постанови, подання слідчих органів;

заяви (скарги), подання голів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій або її членів, голів рад адвокатів регіону або її членів;

заяви (скарги) адвокатів, адвокатських об’єднань, адвокатських бюро, об’єднань адвокатів, підприємтсв, установ, організацій та інших осіб, поданих на дії адвокатів.

Необхідною умовою прийнятності ухвали, як і будь-якої іншої заяви (скарги), є наявність у ній відомостей, визначених ст.14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.

Як приклад такої неприйнятності можна розглянути рішення ВКДКА №№VII-020/2020 та ІХ-002/2020, в яких констатовано прийняття КДКА ухвали без дотримання вимог ст.14 зазначеного положення. Окрім того, ухвала суду, так само як і будь-яка інша скарга, повинна бути піддана перевірці на предмет викладених у ній відомостей (рішення ВКДКА №ХІІ-001/2020).

Також В.Вовнюк нагадав, що адвокат зобов’язаний дотримуватись порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого. Він навів кілька прикладів із дисциплінарної практики. Доволі цікавим є те, що найчастіше судді скаржаться на адвокатів саме через неявку в судові засідання.

Закон і Бізнес