Так сложились обстоятельства…

Почему злоупотреблять форс-мажором у контрагентов не получится даже на фоне войны?

Выполнение договоров, заключенных еще до войны, для многих стало одной из главных проблем этого года. Однако ни письмо ТПП, ни сертификат не являются однозначным аргументом в пользу невыполнения своих обязанностей. Почему, рассказали юристы.

Від непередбачуваності до фрустрації

Правники вкотре звернулись до теми форс-мажору на заході Асоціації правників України «Виконання договорів під час війни». Юрист AVELLUM Інна Ербелідзе нагадала про основні правові наслідки, які несе за собою настання форс-мажорних обставин.

У контексті невиконання умов договору, за загальним правилом йдеться про такі порушення, які сталися внаслідок обставин непереборної сили. Що розуміють під собою ці обставини, у доволі об’ємному визначенню форс-мажору пояснює законодавство. Перелік таких обставин не є вичерпним, оскільки об’єктивно передбачити усі випадки неможливо.

Сьогодні Верховний Суд, за словами юриста, розтлумачив кожну з ознак форс-мажорної обставини. Однак ключовою у даному випадку є неможливість передбачення настання такої обставини. Поруч із цим сама по собі відсутність грошових коштів не звільняє сторін від виконання зобов’язань. Загалом же, форс-мажорні обставини діляться на п’ять груп: погодні, політико-соціальні, кримінальні дії як-то акт тероризму, медико-соціальні, примусове вилучення майна і т.д.

Для того, щоб скористатись посиланням на такі обставини, слід чітко встановити причинно-наслідковий зв’язок між обставиною та тим, що обов’язок не може бути виконано. За ст.219 Господарського кодексу, ймовірність настання таких обставин можна передбачити у договорі. І хоча пункт щодо форс-мажорних застережень у договорі не є обов’язковим, у суді буде значно важче довести неможливість виконати обов’язки, закріплені таким договором, не з вини контрагента.

Тож юристи радять прописувати такий пункт щодо застережень, вказуючи також на порядок повідомлення сторін про настання таких обставин. Строгої форми щодо того, як саме має виглядати таке застереження, немає. У цьому аспекті діє свобода договору. Але правники звертають увагу на те, що перелік форс-мажорних обставин краще визначати невичерпним.

Так, якщо звертатись до правових особливостей невиконання договорів у інших країнах, то до прикладу у США, за настання обставини, яку у договорі не було вказано, скористатися наслідком дії форс-мажорної обставини неможливо. Цікаво, що в англійському праві взагалі відсутня концепція форс-мажору. Натомість тут є інститут frustration, який вказує на неможливість досягнення мети, укладеного договору. В такому разі договір взагалі припиняє свою дію, але цей інститут є дуже важким у доказуванні.

В українських правових реаліях має бути дотримано 4 ключові вимоги застосування форс мажору: ці обставини знаходяться поза контролем сторін договору, непередбачуваність з боку сторін, наявність причинно-наслідкового зв’язку та необхідність правильно повідомити сторони про настання таких обставин.

Також спікер нагадала, що лист Торгово-промислової палати України не заміняє сертифікату ТПП й носить виключно інформативний характер. Такий лист однак можна долучати до повідомлення сторони договору про настання форс-мажорних обставин, через які унеможливлюється виконання його умов. Тож такий лист не спрямований на кожну конкретну ситуацію, що вже підтверджується відповідною судовою практикою, хоч і поки що на рівні першої інстанції.

Доказів багато не буває

Заступник голови комітету АПУ з аграрного права Світлана Тетеря продовжила тему форс-мажорних обставин та істотної зміни обставин оглядом актуальної судової практики. Так, юрист звернулась до постанови ВС від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, в якій також зазначається про вже згадуваний причинно-наслідковий зв’язок.

Суд наголосив і на тому, що одне лише передбачене законом «Про торгово-промислові палати в Україні» віднесення певної обставини до форс-мажорних не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін. Водночас навіть сертифікат ТПП, а не лише лист, не може вважатися беззаперечним доказом існування таких обставин, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже зворотна ситуація могла б суперечити принципу змагальності сторін судового процесу. Саме такий висновок суду, на думку правників, є доволі сильним аргументом для тих контрагентів, які зловживають темою форс-мажору.

Із власної практики спікер також навела приклад, коли сертифікат від ТПП був низької якості і не був підкріплений додатковими доказами. У цій ситуації контрагент намагався відстояти позицію, що він нібито втратив врожай, який зіпсувався через неналежні погодні умови. Але суд дійшов висновку, що сертифікат ТПП не може жодним чином підтвердити втрату врожаю без відповідного документу. Саме тому С.Тетеря порадила не формально відноситись до отримання висновку від ТПП, а більш ґрунтовно готувати докази.

Про правові наслідки неповідомлення чи несвоєчасного повідомлення про настання форс-мажорних обставин йдеться у вже загаданій постанові ВС, а також у постанові від 22.06.2022 у справі №904/5328/21. Суд вказує на те, що таке неповідомлення позбавляє сторону, яка порушила цей обов’язок, права посилатися на форс-мажорні обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором. Але, за словами спікера, навіть якщо у договорі не прописані такі наслідки, то таке неповідомлення все одно впливає на сприйняття судом вас як добросовісного контрагента.

А от у питанні про те, чи обов’язково до такого повідомлення додавати сертифікат ТПП, якщо у цей строк немає можливості його отримати, ВС звернув увагу на таке: сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з’ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин. А саме повідомлення має бути направлене іншій стороні якнайшвидше. Отже отримання сертифікату ТПП та повідомлення сторони про настання форс-мажорних обставин — це різні процеси.

Правовим наслідком істотної зміни обставин, (тобто умов, коли сторона все ж може виконати зобов’язання, проте, кінцевий результат буде не тим, на який сторона розраховувала на початку), буде можливість припинити виконання зобов’язання або змінити умови такого виконання чи умови договору в цілому.

Внесення змін до договору, зокрема і про продовження строку його дії, можливе за умови доведення позивачем існування всі умов істотної зміни обставин, що визначені у ч.2 та ч.4 ст.652 Цивільного кодексу.

С.Тетеря ж додала, що у кожному конкретному випадку слід шукати баланс інтересів сторін у можливому виході із ситуації за настання істотних змін обставин. Наприклад, в ситуації, коли ціни на кукурудзу значно зросли, контрагенту доцільніше переглянути умови договору в ціновому аспекті, а не просто розривати договір, тим самим спричиняючи небажані наслідки для іншої сторони договору.

Закон і Бізнес