В нерассмотрении ВРП материалов по судьям-«пятилеткам» усмотрели признаки служебной халатности с существенным вредом для Госбюджета
Пока что судебная система с нетерпением ожидает возобновления работы Высшей квалификационной комиссии судей. Ведь без нее невозможно утолить кадровый голод. Впрочем, для судей-«пятилеток» это означает, что их возвращение к работе отложится на неопределенный срок. И вина за это в определенной степени лежит на Высшей раде правосудия. А кое-кто видит в ее бездействия признаки... преступления.
Незрозуміле зволікання
Аби зрозуміти гостроту проблеми, потрібно повернутися на рік назад. Саме тоді набув чинності закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо відрядження суддів та врегулювання інших питань забезпечення функціонування системи правосуддя в період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» від 4.06.2020 №679-IX.
Одним із пунктів «Прикінцевих та перехідних положень» цього акта ВРП наділялася правом на час відсутності повноважного складу ВККС уносити Президентові подання про призначення судді на посаду без наявності рекомендації комісії. Щоправда, за двох умов: якщо їх повноваження припинилися через закінчення строку першого призначення, але колегія попереднього складу ВККС визнала суддю таким, що відповідає займаній посаді. Тобто з тих чи інших причин комісія не встигла прийняти рішення про направлення до ВРП рекомендації про призначення такого судді.
Утім, Рада не квапилася з виконанням свого обов’язку, маючи такі повноваження з 20.06.2020, коли закон №679-IX набрав чинності. Хоча розпочиналося все доволі жваво.
Згідно з даними реєстру актів ВРП перше таке рішення прийнято наприкінці жовтня минулого року. За 2 місяці, що залишалися до кінця року, Рада встигла розглянути та внести главі держави подання про призначення 74 суддів. Але потім чомусь загальмувала. Якщо вірити даним пошуку за критерієм рішень колегій ВККС щодо відповідності суддів своїм посадам, за 4 місяці цього року перепустку до роботи отримало тільки 24 судді. Проте за останні 3 місяці згадки про такі акти в реєстрі взагалі відсутні.
Можна, звісно, дійти висновку, що ті «п’ятирічки», які мали позитивне рішення від колегій ВККС, банально закінчилися.
Заява про злочин
За наявною інформацією, на столах членів ВРП покривається пилом не одна заява судді про розгляд його питання щодо призначення. Не будемо навіть припускати, що в тому є якась особиста зацікавленість доповідачів. Адже положення закону №679-IX не вимагають від членів ВРП якогось ґрунтовного вивчення матеріалів судді-«п’ятирічки», проведення додаткової перевірки або співбесіди. Усі етапи оцінювання здатності судді продовжити роботу виконала колегія ВККС. Раді залишилося тільки оформити рішення останньої про відповідність судді його посаді у вигляді подання.
Ба більше: навіть наявність негативного висновку громадської ради доброчесності, який свого часу подавався на розгляд комісії, не перешкоджає цьому. Що власне й доводять рішення ВРП щодо інших суддів-«п’ятирічок».
Напевне, члени дисциплінарного органу банально не встигають розібратися з навалою дисциплінарних скарг на суддів. Однак за наявного кадрового голоду кожне заповнене в суді крісло — це додаткові 100 справ на місяць, які міг би вирішити один суддя з повноваження. Замість цього він продовжує чекати допуску до роботи, при цьому отримуючи немалу заробітну плату.
Саме під цим кутом на тяганину з поданнями подивилася громадська організація, подавши на початку червня заяву про наявність у діях членів ВРП ознак складу кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбаченого в ст.367 «Службова недбалість» Кримінального кодексу.
У відповідній заяві до Державного бюро розслідувань стверджується, що «об’єктивна сторона кримінального правопорушення у даному випадку полягає у неналежному виконанні службових обов’язків членами ВРП». Тобто ці обов’язки виконуються не так, як того вимагають інтереси служби, а саме — «члени ВРП не розглядають належним чином в очікувані строки (затягують розгляд) матеріали щодо призначення суддів у порядку пп.3 п.2 розд.II «Прикінцеві та перехідні положення» закону №679-ІХ, що завдає істотної шкоди державним інтересам».
Ось така фабула. А завдану шкоду цим державним інтересам пропонується визначати з розрахунку суддівської винагороди, яка виплачена суддям-«п’ятирічкам». За розрахунками заявника, якщо взяти базовий посадовий оклад судді місцевого суду, помножити на кількість суддів, які очікують рішення ВРП, та на відповідний період, упродовж якого триває розгляд, то отриманої величини буде достатньо для кваліфікації дій членів ВРП за ст.367 КК. Якщо врахувати, що кожному такому судді слід нарахувати й виплатити понад 750 тис. грн. за рік очікування та додати сюди єдиний соціальний внесок, то загальна сума трохи не дотягує до мільйона.
Звісно, у ДБР не відразу внесли ці відомості до ЄРДР. Утім, як свідчить ухвала судді Шевченківського районного суду м.Києва, слідчим бюро таки довелось і відомості до реєстру внести, і досудове розслідування розпочати.
Наслідки тяганини
Оцінювати перспективи такого провадження складно. З одного боку, колегіальний орган не може відповідати за тяганину з винесенням того чи іншого рішення. Однак у даному випадку акцент зроблено саме на бездіяльності окремих членів ВРП, які тривалий час не вносять у порядок денний Ради питання щодо суддів, чиї матеріали їм доручено підготувати до розгляду. Теоретично тут може йтися про персональну відповідальність за бездіяльність. Якщо й не в кримінальному, то в дисциплінарному аспекті, беручи до уваги перспективи «переоцінювання» чинного складу ВРП майбутньою етичною радою.
Водночас парламент уже встиг двічі прийняти й направити на підпис Президентові закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» від 13.07.2021 №1629-IX. Очевидно, найближчим часом Володимир Зеленський поставить під ним підпис, оскільки нардепи підтримали всі його пропозиції до першого варіанта цього акта.
Отже, можна очікувати, що вже у вересні почне роботу конкурсна комісія з відбору нових членів ВККС, і десь ближче до зими буде сформований її повноважний склад. Відповідно, ВРП втратить повноваження вносити подання Президентові.
Так, у п.291, яким доповнено розд.XII «Прикінцеві та перехідні положення» закону «Про судоустрій і статус суддів», новій ВККС доручено завершити конкурсні процедури, розпочаті попередниками. Проте не відомо, як нові члени комісії тлумачитимуть це положення в контексті пп.17 та 21 цього ж розділу й чи не вирішать, що оцінювання та конкурсні процедури — не одне й те саме. Бо законодавець якось спустив з уваги необхідність дати пряму вказівку про доведення до кінця й перевірки на відповідність займаній посаді. Тож не виключено, що всіх суддів-«п’ятирічок», стосовно яких ВРП не встигне розглянути питання про внесення подання Президентові, знову відправлять на нове оцінювання.
Натомість нову ВККС і без того чекають тисячі суддів, які дотепер не пройшли процедури кваліфікаційного оцінювання. До цього додасться клопіт з оголошенням нових доборів і конкурсів…
З античних часів відомий вираз «periculum in mora». Можливо, зволікання ВРП з призначенням суддів-«п’ятирічок» і не буде настільки трагічним. Проте судді, які з невідомих причин «пролежали» у ВРП, ще тривалий час отримуватимуть винагороду за нездійснення правосуддя. І це тільки збільшуватиме шкоду — і державному бюджетові, й інтересам українського правосуддя.
Periculum in mora (лат.) - опасность в промедлении.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!