Беззащитные защитники

Неспособность правоохранительной системы обеспечить права адвокатов побуждает к новым преступлениям

Правоохранительная система не только игнорирует вопиющие случаи нарушения прав адвокатов, но и фактически является частью этих нарушений, побуждая их своим бездействием. Об этом свидетельствуют результаты проведенного исследования, касающегося привлечения к уголовной ответственности за нарушение профессиональных прав адвокатов.

Бездіяльність у цифрах

Ганебні випадки грубого порушення права на захист і порушення професійних прав адвокатів при провадженні адвокатської діяльності викликають високий інтерес громадськості, є предметом широкої суспільної дискусії. Такі події стали темою численних публікацій в засобах масової інформації.

Отримані статистичні дані свідчать про системну бездіяльність вартових правопорядку та ігнорування ними правоохоронної функції. Згідно з офіційною відповіддю Державної судової адміністрації на запит випадки притягнення судом до кримінальної відповідальності за порушення професійних прав адвокатів (стст.374, 397—400 Кримінального кодексу) поодинокі. І це незважаючи на сотні зареєстрованих в ЄРДР кримінальних проваджень, інформацію про які надано Офісом Генерального прокурора у відповіді на запит.

За фактами втручання в діяльність захисників, посягань на їхні життя у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, та умисного знищення та пошкодження майна адвокатів з 2014 року не було постановлено жодного вироку.

Відтоді й дотепер лише одного разу було постановлено вирок за втручання в діяльність захисника й тільки одну особу було притягнуто до кримінальної відповідальності за порушення права на захист.

З 2015 до 2018 року не було постановлено жодного вироку стосовно осіб, які погрожували захисникам. Лише у 2018-му було 2 вироки, а у 2019-му — один. Навряд чи ми дочекаємось їх у цьому році з огляду на публічні заяви та поведінку очільників прокуратури й можновладців.

Неєвропейські досягнення

Такі неєвропейські досягнення продемонструвала влада, яка оголошувала про європейський вибір. Порушення прав адвокатів залишається непоміченим виключно українською владою, попри згадки про численні випадки порушення прав адвокатів у доповідях Управління верховного комісара ООН з прав людини про ситуацію в Україні, спеціального доповідача ООН з питань про незалежність суддів і адвокатів, звітах Міжнародної комісії юристів тощо.

Така ганебна ситуація стала приводом для низки звернень Національної асоціації адвокатів та Ради адвокатів України до влади, правоохоронних органів, Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй, Парламентської асамблеї Ради Європи, Ради адвокатських та правничих товариств Європи (ССВЕ), МКЮ через утиски, переслідування та порушення прав адвокатів в Україні.

Незважаючи на ігнорування владою таких звернень, НААУ — передбачений законом орган, який представляє адвокатуру України у відносинах з органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, міжнародними організаціями, — захищає професійні права адвокатів і забезпечує гарантії їхньої діяльності.

Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, незалежність якої гарантується Конституцією.

Тільки додержання прав і свобод громадян представниками влади та правоохоронцями зможе повернути країну до встановленого Конституцією та законами України правопорядку в усіх сферах державного й суспільного життя.

НААУ щоденно отримує повідомлення про порушення прав адвокатів і гарантій їхньої професійної діяльності, кожне з яких опрацьовує відповідний комітет і колеги в кожному з регіонів. НААУ — це єдиний орган, який може реагувати на порушення, але не наділений повноваженнями розслідувати та притягати до відповідальності винних.

Якщо є спеціальні органи та суди для боротьби з корупцією, то чому не створити спеціальні органи та суди, які вестимуть цілеспрямовану боротьбу з порушниками прав і гарантій адвокатської діяльності? Зважаючи на факт існування Вищого антикорупційного суду, це було б доречним з огляду на роль адвокатури в суспільстві. Єдиним практичним запобіжником для цієї ідеї є те, що за результатами створення спеціальних антикорупційних органів та судів Україна стала європейським лідером за рівнем корупції та розвинутим політичним непотизмом.

Повна відсутність правової політики в державі, яку мали б формувати та забезпечувати міністр юстиції та Генеральний прокурор, стимулює зростання свавілля в усіх сферах правового життя та створює юридичну невизначеність і хаос. Після проведення безглуздих реформ маємо делегітимізовану прокуратуру та широкий набір неефективних спеціальних правоохоронних органів, діяльність яких не узгоджується між собою та суперечить засадам Конституції.

Тим часом спостерігаємо за скандалами щодо проживання Генпрокурора на різних об’єктах Державного управління справами та за гримасами міністра юстиції, який розпродає в’язниці. Тут, як кажуть, без коментарів...

З таблицею «Динаміка фіксації порушень прав адвокатів у Єдиному реєстрі досудових розслідувань» можна ознайомитись на нашому сайті.