Чем дальше в лес, тем больше цифры

В новом Уголовном кодексе не будет верховенства права, а на страже изменений в УК будет стоять Пленум ВС

Презумпция знания уголовного закона и кодекс только из простых составов преступления. Об этих и других идеях рассказали авторы новой редакции Уголовного кодекса. Впрочем, пока одни планируют, другие внедряют. Поэтому вопрос диджитализации уголовной юстиции — на острие мыслей юристов.

Саджати по-новому

За кілька днів до початку VI львівського форуму кримінальної юстиції робоча група Комісії з питань правових реформ при Президентові опублікувала проект нового Кримінального кодексу. Один із розробників проекту Микола Хавронюк під час заходу розповів про деякі новели майбутнього документа та про критику рецензентів.

Рік тому гарант поставив завдання модернізувати головний карний закон. Як зазначили експерти, за 19 років дії кодексу його положення піддавалися значним змінам. Деякі норми застаріли та не відповідають вимогам часу.

Паралельно з розробкою нової редакції КК вчені готують свої нотатки до проекту Кодексу про адміністративні проступки. Втім, розробляючи проект, автори стали сумніватися в доцільності прийняття кодексу, який здебільшого копіюватиме положення КК.

Вірогідно, що проступки стануть складовою частиною майбутнього карного закону. За словами доповідача, свої заперечення щодо кодексу про адмінпроступки вже висловлювала харківська школа права. На думку правників, такий кодекс лише збільшить обсяг криміналізованих діянь.

КК має стати «єдиним законом», що регулюватиме відповідні правовідносини. На погляд М.Хавронюка, відсутність такого формулювання може відкрити шляхи для маніпуляцій.

За задумом авторів, у новому кодексі буде закріплена презумпція знання положень КК. Попри критику скептиків, М.Хавронюк, зазначив, що це положення прямо випливає з Конституції, адже «незнання закону не звільняє від юридичної відповідальності», тому вони лише закріпили це поняття в законі.

Як запобіжник від повсякчасних змін до кодексу автори пропонують запровадити механізм судового контролю. Будь-яка зміна до КК має вноситися тільки після позитивного висновку Пленуму Верховного Суду про її відповідність закріпленим у кодексі принципам.

До речі, невеликого «апгрейду» зазнають правові принципи. Зокрема, засада однократності та сумлінного виконання міжнародних зобов’язань знайдуть своє відображення в законі, а от верховенство права — ні. Автори вважають, що йому не місце в КК, бо ж це загальний принцип, сформульований у Конституції.

Що стосується визначень, то розробники планують залишити специфічні кримінально-правові терміни. Кожен розділ «Особливої частини» на початку міститиме притаманну тільки цим злочинам термінологію.

Розробники прагнуть усунути концепцію складання, поглинення злочинів, а також спеціальних складів. Ідеальний кодекс має містити тільки прості злочини. Правила написання формули кваліфікації злочину будуть закріплені в «Загальній частині».

Феміда в «диджиталі»

Технології у сферах кримінальної юстиції, кіберзлочинності та електронного правосуддя відіграють важливу роль. Зараз люди не в змозі опрацьовувати величезну кількість інформації, а тому без штучного інтелекту обійтися складно. Одним із проявів диджиталізації у сфері юстиції є запуск застосунків, яким під силу порівняти та визначити ступінь небезпечності всіх злочинів і, враховуючи всі обставини справи, встановити розмір санкції.

Керівник департаменту аналітичної та правової роботи ВС Расім Бабанли розповів про локальну диджиталізацію. Лише за кілька років своєї роботи ВС уже ухвалив понад 250 тис. рішень. Розглядаючи справу, суддя має враховувати попередні позиції касаційної інстанції. Зрозуміло, що людського ресурсу недостатньо, щоб опрацювати таку кількість інформації. Тож працівники апарату вирішили створити електронну базу позицій суду, об’єднуючи їх залежно від типу правовідносин, які вони регулюють. Визначивши в середньому по 10 ключових позицій щодо певного виду правовідносин, рішення були завантажені на один електронний ресурс.

Наступний крок був націлений на створення внутрішньої бази ВС. Система працює таким чином: коли до суду надходить касаційна скарга, то, завантаживши її на цей ресурс, можна отримати судову практику, яка стосуватиметься предмета скарги.

Уже з червня цього року було залучено IT-спеціалістів. Мета співпраці — створити базу, в якій будуть зібрані ключові правові позиції і яка буде доступною для всіх громадян. Ідея полягає в тому, аби, «вкинувши» в базу проект будь-якого документа, отримати релевантну практику ВС.

Окрім того, програма буде показувати актуальність виданої інформації. Втім, назвати таку програму штучним інтелектом не можна, бо ж для того, щоб програма почала генерувати рішення та висновки, її потрібно наповнити інформацією.

Одним із чинників, що не дають повною мірою імплементувати такий інтелект, є українська мова. За кордоном існують словники для перекладу з англійської мови на мову програмування. Тож, доки не напишуть подібного словника для української, доти такі технології будуть недоступні.

Як зазначив Р.Бабанли, застосунок, над яким працює його департамент, — це мрія, яка скоро стане реальністю. Наостанок правник додав, що подібні технології не мають на меті замінити суддю, навпаки, технології — це новий безкоштовний помічник судді, який виконає всю рутинну роботу і підвищить якість правосуддя.