Апелляции — лишние!

Частным исполнителям готовят карательную модель дисциплинарных взысканий

Фактически сделать невозможным судебный пересмотр решений дисциплинарного органа о привлечении частного исполнителя к ответственности намереваются в Министерстве юстиции. Ведь наложенные санкции можно будет обжаловать только на формальных основаниях.

Схоже, у Мін’юсті не полишають спроб підпорядкувати собі інститут приватних виконавців. Про це свідчать як перебіг засідань Дисциплінарної комісії приватних виконавців (див. «Фарс на «Мін’юст-ТБ», «ЗіБ»), так і законодавчі ініціативи відомства.

Так, новий проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів», підготовлений у Мін’юсті, фактично позбавить приватного виконавця права на повноцінну апеляцію та перегляд рішення в його дисциплінарній справі судом.

Під час зустрічі міжрегіональної робочої групи «Дисциплінарна відповідальність приватних виконавців» експерт проекту ЄС «Pravo-Juctise» В’ячеслав Панасюк зазначив, що, з одного боку, важливо не втратити ті позитивні норми, які на сьогодні показали свою ефективність, із другого — спрямувати зусилля на розвиток цього інституту, а саме — у частині публічності діяльності ДКПВ, систематизації та узагальнення її практики.

На його думку, можливість судового оскарження рішень комісії, передбачена в чинному законодавстві, є великим плюсом. Тому потрібно йти шляхом узагальнення практики притягнення «приватників» до дисциплінарної відповідальності. Також на законодавчому рівні мають бути чітко встановлені вимоги щодо мотивування й обґрунтування рішень ДКПВ. Адже сьогодні акти комісії приймаються протокольно, і, за його словами, у таких протоколах відсутні мотиви й обґрунтування притягнення або непритягнення приватного виконавця до відповідальності.

«Така прогалина ускладнює судове оскарження рішення комісії. Суд, починаючи розглядати справу, стикається із ситуацією, коли дуже мало інформації для прийняття справедливого рішення», — цитують експерта в Асоціації приватних виконавців України.

На думку В.Панасюка, потрібно закріпити в законі положення, згідно з яким рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності набувало б чинності після закінчення строку його оскарження або з моменту набрання законної сили рішенням суду.

«Якщо приватний виконавець дійсно здійснив грубе порушення, то йому не уникнути дисциплінарної відповідальності, навіть якщо таке рішення буде відтерміновано в часі на 2—3 місяці (строк на судове оскарження)», — переконаний експерт. Якщо ж виявиться, що члени комісії помилились, і суд стане на бік приватного виконавця, то держава не втратить на цей час суб’єкта, який виконує корисні для неї функції. Адже він продовжить сприяти реалізації судових рішень і сплачувати податки.

Натомість проект Мін’юсту тільки посилює каральну модель дисциплінарної відповідальності приватних виконавців.