Договор с потусторонним

ДП открыла производство против судьи, поскольку она не знала о количестве детей у наследодателя

Женщина, приняв наследство после покойного отца, решила его продать. Однако не дожила до того момента и тоже умерла. Покупательница, заплатившая задаток, решила, что дом теперь должен принадлежать ей. Мнения судов разошлись.

Купити за завдаток

На початку березня цього року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга від адвоката, який стверджував, що суддя Ленінського районного суду м.Полтави Наталя Крючко позбавила його клієнтку спадщину.

Це трапилось у 2018 році. До суду звернулась особа, що купила будинок, який продавець успадкувала від батька. Особа бажала встановлення факту прийняття спадщини, визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на дім та господарські споруди, а також на 5 соток землі, на яких вони розташовані.

Нова власниця стверджувала, що на момент смерті старого чоловіка разом з ним у хаті жили донька та внук. Після смерті батька остання у встановлений законом строк звернулась до місцевої державної нотаріальної контори, щоб прийняти спадщину. Нотаріальна контора завела справу.

А тим часом жінка накинула оком на будинок і вирішила його купити. Для цього вона звернулась до адвоката спадкоємиці, і вони уклали попередній договір про те, що донька продасть дім. Жінка дала завдаток у розмірі 200 тис. грн., що підтверджують документи. Цей факт також підтвердив син спадкоємиці. Остаточний продаж мав відбутися не пізніше від 1 червня. Однак спадкоємиця не дожила до продажу. Тож договір купівлі-продажу нотаріально не оформили.

Також позивачка зазначила, що син померлої дав розписку про те, що не має жодних претензій, і залишив будинок, передавши ключі, чим фактично підтвердив, що купівля-продаж відбулася.

У грудні 2018 року Н.Крючко відкрила провадження та призначала засідання, однак сторони на них не з’являлися. Спершу законниця переносила слухання, але врешті розглянула справу за відсутності сторін, задовольнивши позов. Вона визнала прийняття спадщини донькою, а також укладання договору купівлі-продажу.

Таємна внучка

Проте, коли будинок дістав нового володільця, з’явилася ще одна зацікавлена особа — онука покійного власника будинку. Вона не брала участі в судовому розгляді, однак уважала, що її права порушено. У липні 2019 року вона подала апеляцію, і суд визнав за нею право на спадкування будинку. Адже вона є єдиною спадкоємицею після смерті діда та матері.

Суд апеляційної інстанції сказав, що встановлення факту прийняття спадщини після померлого є безпідставним, оскільки особа у передбаченому порядку прийняла спадщину після смерті батька і цього факту ніхто не заперечує. Також на момент прийняття рішення особа була померлою, отже, не потребувала захисту своїх прав.

Що стосується договору-купівлі продажу, то висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на положеннях закону. Адже сторони на момент укладання попереднього договору виявили волю лише на закріплення намірів у майбутньому вчинити дії щодо купівлі-продажу будинку, і жінка сплатила лише завдаток.

Укладення основного договору не відбулося. Остаточного волевиявлення віддати батьківський дім у чужі руки жінка не здійснила, адже померла. Отже, у суду першої інстанції не було підстав визнавати основний договір, якого так і не уклали, дійсним, виходячи лише з положень попереднього договору, який на момент розгляду справи втратив свою силу.

Апеляційний суд зазначив, що перша інстанція фактично позбавила внучку права на спадщину.

Дисциплінарна палата звернулася до судді по пояснення. На це Н.Крючко заявила, що жодних підстав уважати, що, крім сина, небіжчиця мала ще й доньку, в судді не було. Ніхто з учасників про це не повідомив.

Про існування ще однієї дитини суддя довідалась безпосередньо з рішення апеляційного суду. Згідно із законодавством суд позбавлений можливості збирати докази у цивільних справах. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Доводи скарги законниця вважає надуманими.

Однак палата дійшла іншого висновку. На думку ДП, якщо спір виник між сторонами стосовно визнання права власності на спадкове майно, то служителька Феміди мала би перевірити наявність прав на таке майно в інших осіб, але не зробила цього. Такий підхід може свідчити про поверхове ставлення до дослідження справи.

Наприкінці квітня проти Н.Крючко відкрили провадження.