Чтобы побороть неловкость во время допроса, обладателю мантии стоит взять ситуацию в свои руки
В последнее время судьи все чаще стчали получать повестки о вызове на допрос. О том, почему не следует игнорировать приглашение стражей порядка и как вести себя в кабинете следователя, служителей Фемиды учили во время семинара-тренинга.
Економія паперу
Наявність мантії не убезпечує від участі в кримінальному провадженні у статусі свідка, підозрюваного й навіть обвинуваченого. Усе частіше служителі Феміди отримують повістки про виклик на допит. Чи варто ігнорувати документ? Як поводитися в кабінеті слідчого? Як використати порушення, допущені правоохоронцями, на свою користь? Цього судді змогли навчитися під час тренінгу, організованого Асоціацією розвитку суддівського самоврядування та Асоціацією правників України.
Тренер — адвокат Анастасія Сербіна — почала з того, що продемонструвала, як має виглядати повістка про виклик на допит. Згідно з вимогами закону це аркуш формату А4, вгорі якого зазначені час та місце проведення слідчої дії. А нижче — номер кримінального провадження, статус особи, яку викликають, та її права.
На практиці, сказала доповідачка, правоохоронці економлять папір та обмежуються лише верхньою частиною — невеличким клаптиком низької якості, на якому з написаного можна розібрати хіба що час та дату, коли необхідно прибути до кабінету слідчого. На думку А.Сербіної, це є істотним порушенням. Адже, отримуючи неповний документ, суддя не може знати, з якого приводу та в якому статусі його викликають на допит.
Важливість обізнаності щодо свого статусу, переконана доповідачка, обумовлена різницею між правами та обов’язками осіб, втягнутих в орбіту кримінального судочинства. Якщо свідок зобов’язаний давати правдиві показання, то підозрюваний може в будь-який момент відмовитися відповідати на запитання.
Суддям, які отримують скорочений варіант повістки, А.Сербіна порадила негайно подавати запит до слідчого або до його керівника з вимогою надати відсутню інформацію. Якщо повістка надійшла на адресу суду, такий запит може подати і голова установи, пославшись на те, що має розуміти підстави, з яких суддя буде відсутній на робочому місці.
До слова, направлення повістки саме за місцем роботи судді тренер вважає додатковим тиском. Хоча закон цього прямо не передбачає, А.Сербіна впевнена, що правоохоронці мають вжити всіх заходів, аби повістка була вручена приватно. В іншому випадку, особливо якщо документ не містить підстав виклику та зазначення статусу особи, прилюдне вручення повістки не може не позначитися на авторитеті отримувача.
Виклик по телефону
Вручати повістку має уповноважена на те особа. Часто, зауважила тренер, правоохоронці покладають цю місію на стажерів, які у свою чергу обмежуються переданням документа в канцелярію суду. Належним врученням це не можна вважати, оскільки документ вручається неналежній особі.
Іноді вартові порядку надсилають повістку на електронну адресу судді або на його телефон за допомогою СМС-повідомлення. Це можливо виключно в разі згоди володаря мантії на отримання кореспонденції саме таким чином. У заяві отримувач повістки має заздалегідь указати адресу електронної пошти та номер телефону, на який бажає отримувати повідомлення. Якщо такої згоди немає, повістка вважатиметься такою, що не надсилалась.
Також особу, з якою бажає поспілкуватися слідчий, він може запросити по телефону. Підтвердженням запрошення є факт відповіді, зафіксований мобільним оператором. Трапляється, що слідчий з тих чи інших причин не озвучує мети свого дзвінка, однак, оскільки розмова відбулася, особа вважається такою, що була повідомлена про виклик на допит. Аби запобігти подібним порушенням, тренер порадила: відповідаючи на дзвінок слідчого, слід поцікавитися, на який номер можна зателефонувати для уточнення інформації. А по завершенню розмови відразу подзвонити на цей номер.
Повістка має бути отримана за 3 робочі дні до дати допиту, а в разі встановлення менших строків для процесуальних дій — якнайшвидше, з наданням необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом. Якщо строки вручення не дотримані, особа, яку викликають, має повідомити про це керівництво слідчого органу та клопотати про визначення нового строку для прибуття на допит.
Підсумовуючи цю частину доповіді, адвокат сказала, що всі порушення, допущені під час вручення повістки, мають бути зафіксовані. Однак вони не можуть бути підставою для ігнорування запрошення. Адже, якщо правоохоронці налаштовані на зустріч, вони доможуться її в будь-якому разі.
Крім того, за неприбуття на допит на порушника можуть очікувати наслідки у вигляді:
• грошового стягнення;
• приводу;
• спеціального судового розслідування.
У кабінеті слідчого
Характер зустрічі, зазначила спікер, може різнитися залежно від її мети, завдань слідчого, його підготовки та емоційного й психологічного стану викликаної особи. Допит може розвиватися за сценарієм дружньої бесіди, пресингу, за стандартною моделлю «хороший та поганий поліцейський» тощо.
Не виключено, що слідчий застосовуватиме як допустимі, так і заборонені прийоми психологічного впливу. Наприклад, він може запропонувати відвідувачам незручні стільці. Або взагалі один стілець, знаючи, що суддя прийде на допит із захисником. Під час бесіди правоохоронець може відхилятися від теми допиту, переходити на особистості, висувати загальні звинувачення тощо.
Як правило, підкреслила тренер, опиняючись у такій ситуації, особи демонструють одну з двох реакцій — замовкають, не бажаючи бовкнути зайвого, або починають говорити без упину, відповідаючи на ще не поставлені запитання. Обидві стратегії, переконана А.Сербіна, є хибними й провокують слідчого до рішучіших дій.
Передусім, радить експерт, не варто панікувати. Слід забезпечити собі максимальний комфорт, наприклад попросити замінити незручний стілець. Корисно мати при собі матеріали, якими можна буде користуватися під час спілкування. А.Сербіна розповіла про знайому служительку Феміди, яка, опинившись у кабінеті слідчого, почала розкладати поряд із собою роздруковані нормативні акти, блокноти, кодекси, власні записи. На зауваження правоохоронця щодо таких дій, які фіксувалися на камеру, володарка мантії відповіла, що не знає причину виклику, тому мусить бути добре підготовлена. Розкладаючи папери, підкреслила доповідачка, суддя не лише створила власний простір, який у подальшому надав їй упевненості, а й спантеличила слідчого, перекроївши його сценарій взаємодії.
Дуже важливо уважно слухати запитання. Якщо вони не стосуватимуться предмета допиту, на цьому слід обов’язково наголошувати. Якщо запитання спантеличують особу, вона завжди може взяти тайм-аут та поспілкуватися з адвокатом.
І головне — судді варто пам’ятати, що за жодних обставин він не може бути допитаний щодо предмета, який становить таємницю нарадчої кімнати.
Вишенькою на торті є те, що завершення усного спілкування зі слідчим не означає закінчення допиту. Особливо відповідальний момент — вивчення протоколу допиту. Як правило, йдеться про друкований документ, тому проблем із розшифровкою нерозбірливого почерку не має бути. Переважно проблеми виникають зі змістом написаного: трапляється, правоохоронці перекручують слова допитуваної особи так, як їм потрібно. Тому текст протоколу слід читати надзвичайно уважно.
Якщо в тексті будуть виявлені неточності, про це можна повідомити слідчого, попросивши його передрукувати потрібні аркуші, або вказати на них у поясненнях до документа. Неуважне вивчення протоколу, переконана доповідачка, може призвести до вкрай негативних наслідків.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!