Принцип домино

Адвокаты будут дисциплинировать нарушителей своих прав гривной и отказом в защите

Чтобы прекратить массовое нарушение прав адвокатов со стороны участников процесса, юристы готовы требовать компенсацию морального вреда и отказывать в предоставлении правовой защиты. Если же это не поможет — адвокаты призывают коллег к общей забастовке.

Злочин без покарання

Минулого року кількість випадків порушення прав адвокатів сягнула рекордної для незалежної України позначки. На початку 2019-го правники вкотре вирішили привернути увагу суспільства до цієї проблеми. Обговорення ситуації відбулося під час конференції «Переслідування та напади на адвокатів — сьогоденні реалії». Організатором заходу виступив комітет із захисту прав адвокатів Національної асоціації адвокатів України.

Голова комітету Ганна Боряк схиляється до думки, що основною причиною цькування її колег є невміння, небажання, або, зважаючи на надмірне навантаження, неможливість правоохоронців ефективно виконувати покладені на них завдання. Тож, якщо підзахисному пощастить заручитися підтримкою фахового правника, здатного побудувати сильну правову позицію, швидше за все, аргументи сторони обвинувачення зводитимуться до неправомірного тиску, починаючи з незаконних процесуальних дій, наприклад обшуків, і закінчуючи фізичним насиллям.

Так, жертвою подібного свавілля стала адвокат Ганна Литвин. У середині листопада минулого року її разом з підзахисною незаконно утримували, тобто, як зазначила юрист, взяли в заручники, представники правоохоронних органів. Після тривалих суперечок, дзвінків у поліцію та вжиття інших заходів жінкам вдалось отримати свободу, а правоохоронці визнали хибність своїх дій. Однак і досі заяву Г.Литвин про злочин не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а кривдники навіть не отримали дисциплінарної догани і продовжують виконувати свої обов’язки.

Правник запевнила, що намагатиметься зареєструвати заяву в ЄРДР і надалі. Адже це стало для неї справою принципу.

Грошовий еквівалент

А от колега Г.Литвин Лариса Криворучко вже давно не переймається через дрібниці: коли бачить, що хтось пошкодив її авто, то навіть не викликає поліцію. Водночас адвокат представляє інтереси інших правників у кримінальних провадженнях. Наприклад, зараз вона є представником адвоката в кримінальному процесі. Двоє нападників побили юриста та відібрали документи, що стосувалися клієнта та містили адвокатську таємницю.

З великими труднощами заяву про злочин вдалося зареєструвати в ЄРДР, а саму справу — «дотягти» до суду. Однак тут на адвокатів чекали нові випробування. Судді слухають справу незаконним складом, допускають до захисту осіб, дані яких не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України тощо. Усе це, переконана Л.Криворучко, робиться для того, щоб у подальшому скасувати обвинувальний вирок з підстав процесуальних порушень.

«Адвокатові дуже важко працювати за умов, коли ні слідчий, ні прокурор, ні суддя не хочуть виконувати приписів кримінального закону», — зауважила Л.Криворучко.

Стикнутись із порушеннями з боку володарів мантій довелося і Г.Боряк в одному з миколаївських судів. Там від неї вимагали надання документів, не передбачених процесуальним кодексом, повідомляли про розгляд засідання за 2 год. до його початку, знаючи, що адвокат перебуває у Києві, а одного разу зателефонували вночі. Врешті Г.Боряк була змушена позиватися до порушників. У своєму позові до кількох слідчих суддів з м.Миколаєва вона просить визнати низку дій законників протиправними та стягнути з них 100 тис. грн.

«Народний гнів»

Колега ж Г.Боряк Леонід Шалімов уважає відвідування судів марним витрачанням часу. Він переконаний, що фахових володарів мантій у судах столиці можна полічити на пальцях. Іншим же не вистачає знань, досвіду або сміливості формувати власну позицію поза впливом сторони обвинувачення. Так само адвокат оцінив і кваліфікацію прокурорів та представників органів досудового розслідування. Особливо обурливою правник вважає діяльність Служби безпеки України, яка, замість того щоб перейматися зовнішніми загрозами, як роблять аналогічні закордонні органи, сконцентрувала увагу на громадянах України та перебирає на себе повноваження інших правоохоронних органів.

Якщо ситуація не зміниться, Л.Шалімов закликає колег до всеукраїнського страйку. Він переконаний, що відмова адвокатів від роботи на кілька місяців призведе до колапсу всієї правової системи.

А от адвокат Нонна Радич звернула увагу, що тиск на правників обумовлений не стільки якістю роботи осіб, утягнутих в орбіту судочинства, скільки намаганням ототожнити адвоката з його клієнтом. З подачі держави та «легкої руки» правоохоронних органів цим стали грішити й громадські організації.

Одним з адвокатів, якому довелося відчути на собі «народний гнів», став Валентин Рибін. Громадські активісти цькували його в будівлі суду, завдали тілесних ушкоджень, спалили авто. Не маючи підтримки правоохоронних органів, адвокат був змушений самостійно вирішувати питання власної безпеки. Він винайняв приватну охорону, а також разом з кількома колегами зустрівся з представниками громадської організації, яка мала до нього претензії. Під час зустрічі адвокати пояснили молодикам: якщо ті не припинять чинити протиправні дії, адвокатська спільнота відмовить їм у захисті, коли вони матимуть таку потребу.

І хоча правникам та громадськості вдалося порозумітися, сам В.Рибін переконаний, що проблему порушення прав адвокатів не варто вирішувати шляхом досягнення подібних домовленостей.

Адвокатський арсенал

Водночас за відсутності альтернатив домовленість може поповнити арсенал методів захисту адвокатів разом із заявами до дисциплінарних органів та судовими позовами. Так само методом захисту можуть бути й звернення до міжнародних інституцій. Хоча зараз цей метод себе не надто виправдовує. Адже, незважаючи на зауваження іноземних партнерів, неодноразово висловлені ними в різних документах щодо України, ситуація не змінилась.

Як методи захисту можуть розцінюватися звернення адвокатів до НААУ, комітетів із захисту їхніх прав, профспілки та засобів масової інформації.

Водночас, визнають адвокати, жоден із цих методів не буде ефективним за відсутності волі держави на забезпечення гарантій, наданих захисникам. Правники впевнені, що без чіткої державної політики, спрямованої на формування незалежної адвокатури, жодна судова реформа себе не виправдає.