Суды пародируют ЕСПЧ, впрочем, совсем неудачно
Страсбургские аспекты уголовного процесса ждут не дождутся воплотиться в украинском правосознании. Ведь национальная юстиция выполняет решение Европейского суда по правам человека вопреки правам и свободам человека. Причем не все судьи выступают за изучение международной практики.
Паузи виконання
Заходи, ужиті щодо України європейським співтовариством, пройшли непоміченими. Рішення систематично не виконуються, на рекомендації не зважають, остаточні вердикти переглядаються.
V всеукраїнська конференція з кримінального права та процесу окреслила причини такої бездіяльності. На відкриття заходу Асоціації правників України завітали захисники прав та свобод громадян у Страсбурзі.
Представник уповноваженого Верховної Ради з прав людини Андрій Мамалига вважає, що ступор у виконанні рішень ЄСПЛ залежить від двох факторів. Перший — недостатнє фінансування. «Процес якось іде», — зазначив він. Друга причина криється в порядку відновлення порушених прав.
А.Мамалига вважає, що, наприклад, ст.460 КПК — право подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами — є альтернативною, отже, диспозитивною. Сторона обвинувачення повинна самостійно ініціювати правову реституцію, громадяни мають таке право, але не обов’язок. Режим відновлення повинен запускатись автоматично, і тільки цей механізм зможе допомогти в зрушеннях.
Експерти погодилися, що залежність судів від влади є головною причиною листів до ЄСПЛ. Рішення, які підтверджують неправильні дії з боку держави, як єдинороги, яких ніхто не бачив. Зате Страсбург можна назвати заповідником цих міфічних істот, з якими не вміє поводитися національна юстиція.
Суддя Касаційного кримінального суду Аркадій Бущенко відкрив секрет: після півторарічного вивчення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод українські судді зрозуміли, що абсолютно нічого не тямлять в євросудочинстві. І в цьому є певний позитив, адже до занурення в його норми вони вважали себе майже експертами.
Навіть Верховний Суд наводить влучні цитати рішень ЄСПЛ у власних вердиктах. Це й стало відповіддю на запитання «Як змусити суд першої інстанції враховувати конвенцію, адже з нього й починається вир порушень?».
А.Бущенко вважає, що судам не варто посилатися на страсбурзьку практику, бо краще не використовувати зовсім, ніж використовувати на шкоду. Адекватно на рішення вони не посилаються, а наводять цитати із цитат, які, по суті, взагалі не мають відношення до справи. Сам він послуговується підказками зі Страсбурга вкрай рідко.
Так чи інак, але тримати обличчя перед ЄСПЛ усе ж потрібно. Рецепт простий — навчитися застосовувати закони. Адвокат Назар Кульчицький упевнений, що в рішеннях міжнародного органу немає нічого неосяжного. Просто йдеться про здоровий глузд.
Ламання під вартою
Безальтернативність призначення запобіжного заходу й запроторювання підозрюваних до СІЗО — новий хіт ЄСПЛ.
«Україна тільки тому не очолює рейтинг заявників, що зараз пілотним рішенням у справі «Бурмич та інші проти України» левову частку відповідальності переклали на Уряд», — заявила керуючий партнер АБ «Льошенко і партнери» Олена Льошенко.
Що стосується частини заяв кримінального характеру, то вони вже серйозно претендують на другу серію визнання системної проблеми. 5 млн кримінальних проваджень в ЄРДР — це кожен сьомий підозрюваний громадянин, який, стикаючись із порушенням своїх прав, теоретично може поскаржитись у Страсбург.
ЄСПЛ не зазначав, що тривалість тримання під вартою не може вирішуватись абстрактно. Судові органи повинні бачити не лише «за», а й «проти» в застосуванні найсуворішого запобіжного заходу. Якщо ж аргументи на користь СІЗО таки переважують, затриманий вправі розраховувати на переведення своєї справи в розряд пріоритетних. Крім того, його перебування в ізоляторі має стимулювати суддів до особливо ретельного розгляду (справа «Matznetter v. Austria»). До речі, вбачається, що на вирішення питання про тримання під вартою презумпцію невинуватості навіть не запрошують, у той час як закон закріпив її місце в першому ряду.
Чому б суддям не користуватись іншим асортиментом запобіжних заходів, який пропонує Кримінальний процесуальний кодекс? Тотальне призначення тримання під вартою без визначення суспільної потреби в ізоляції особи — це не що інше, як прояв тиску, переконаний Н.Кульчицький. Тому українські заяви однотипні й нецікаві. Справжня ж мета слідчих, яку вони, зрозуміло, не вказують у клопотаннях, — зламати людину, позбавивши її волі, та прискорити «дружбу» зі слідством. Така собі демонстрація сили та влади.
О.Льошенко має 2 успішні рішення про заміну тримання під вартою домашнім арештом.
Проте коротшу стежку до альтернативи міг би протоптати й ВС, упевнений А.Бущенко. Ще один затор у бік перегляду судового рішення — відмова від повторного запуску правосуддя самим заявником. Маючи негативний досвід, громадяни не вірять, що нове рішення буде кращим, попри вказівки ЄСПЛ.
КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»
Олена ЛЬОШЕНКО,
керуючий партнер АБ «Льошенко і партнери»:
— Я не погоджуюсь із тим, що в українських скаргах немає різноманіття. У нас є чимало цікавих справ, які перебувають на розгляді в ЄСПЛ. Якщо раніше резонансними були лише заяви Юлії Тимшенко та Юрія Луценка, то тепер гучних справ стало набагато більше. Особливо тих, які стосуються ст.5 в поєднанні зі ст.18 конвенції — політичного переслідування. Заявники — особи, яких тримають під вартою за опозиційну діяльність.
До цієї ж категорії належать жертви рейдерства, яких закривають у СІЗО та примушують подарувати свій бізнес, а також особи, від яких вимагають інформації про власність можновладців. Раніше таких справ у Євросуді не було.
Крім того, набирають обертів справи про порушення свободи слова та насильство над журналістами. Наприклад, справа телеканалу NewsOne.
Насправді масив справ дуже великий, і погано лише те, що розглядають їх дуже довго. Хоча в нас і є пріоритетні справи, рішення в яких ми очікуємо отримати впродовж року.
Аркадій БУЩЕНКО,
суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду:
— На жаль, Верховний Суд наразі не може вирішити питання безальтернативності призначення запобіжного заходу в деяких категоріях справ. Через те що до нас просто не доходять подібні провадження. Натомість Конституційний Суд може виключити це положення з кодексу. А ВС має змогу лише його не застосовувати. Хоча теоретично незастосування й визнання неконституційним положення мають однаковий практичний ефект.
Олена Льошенко припустила, що скарги про безальтернативне тримання під вартою скоро призведуть до нового пілотного рішення.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!