Вийти з кризи допоможе покращення судочинства та лібералізація ринку юрпослуг
Міністри фінансів країн Євросоюзу зібралися, аби в черговий раз врятувати Грецію від дефолту. Проте крім обіцяної допомоги у вигляді нового кредиту і часткового списання боргів країні, було висунуто й ряд вимог, серед яких — проведення реформ в економічній, законодавчій та судовій сферах.
Для підтримки економіки та конкурентоспроможності Греції представники Міжнародного валютного фонду, Європейської комісії та Центрального банку погодились дати кредит на 4 роки в розмірі €130 млрд у рамках другої програми міжнародної фінансової допомоги країні. Голова МВФ Крістін Лагард зауважила з цього приводу: «Моя рекомендація виконавчій раді МВФ продовжувати підтримувати Грецію, надаючи фінансову допомогу країні на більш тривалий термін, зумовлена довгостроковою природою боргової кризи, з якою стикнулась Греція. А також значними об’ємами фінансових вкладів з боку приватного сектору й країн єврозони».
Обговорюючи можливості зменшення грецького боргу, учасники переговорів зауважили, що у випадку, якщо дефіцит не буде покритий, кредит зросте й вже до кінця 2020 року становитиме €50 млрд. Окрім цього, представникам ЄС вдалося запевнити приватних інвесторів, власників банків-кредиторів списати €107 млрд держборгу країни. В обмін на ці заходи Греція погодилась реалізувати програму реформування законодавчих, юридичних сфер і скоротити витрати бюджету ще на €325 млрд. Так, країни Євросоюзу запропонували терміново провести в країні реформу судочинства та ринку юридичних послуг.
Відомо, що грецька влада ще кілька років тому розпочала реформу судової системі. Основні зміни до Адміністративно-процесуального й Цивільно-процесуального кодексів почали вносити з 2010-го, а минулого року було прийнято новий закон про медіацію. Для більш успішного проведення реформи вже розпочалися консультації з провідними експертами Греції, Німеччини, Франції, Нідерландів, Австрії та Великої Британії. Одним з найпріоритетніших завдань щодо розвитку судової системи стало прискорення судочинства за рахунок використання системи електронного правосуддя й вирішення спорів позасудовими засобами.
Водночас європейська робоча група у своїй доповіді щодо завдань судової реформи в Греції відзначила головним завданням спрощення судової процедури, покращення якості розгляду справ, позбавлення великої кількості нерозглянутих справ, а також уведення контролю за ефективністю роботи судів. Як повідомляє Право.ру, окрім цього, пропонується ввести заходи, які б стимулювали використання позасудового врегулювання спорів. На сьогодні робоча група найважливішим уважає реформу процедури податкових спорів, що разом з іншими заходами щодо оподаткування та формування бюджету могла б за досить короткі строки принести більше коштів у державну скарбницю. Окрім покращення ефективності роботи судів, у процесі реформування передбачається й зміна ринку юридичних послуг. Так, з метою підвищення конкуренції у відповідних секторах економіки найближчим часом пропонується зняти певні обмеження з ряду професій. Подібні ініціативи грецька влада розглядала вже минулого року. У межах першої угоди між Грецією, ЄС та МВФ стосовно антикризового кредитування, країна отримала €100 млрд. Тоді Греція зобов’язалась відкрити доступ до професії адвоката. У 2011-му було прийнято закон, який передбачав лібералізацію 130 секторів економіки, в тому числі й юридичного. Проте цей закон не запрацював через негативну реакцію населення, численні акції протестів, на яких страйкувальники висловили своє невдоволення такими нововведеннями.
Прикметно, що надання кредитів Україні в МВФ обумовлюють різними економічними чинниками, включаючи проведення структурних економічних реформ, та політичною стабільністю. Натомість судову реформу, покликану подолати ті ж самі негаразди, які закидають грекам, ми проводили добровільно, без фінансового «диктату» з боку МВФ та ЄС.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 3.62 МБ)
К.Лагард переконала європейських міністрів і надалі фінансово підтримувати Грецію.
Матеріали за темою
У 2023 році реальний ВВП зріс на 5,3%
02.04.2024
НБУ знизив облікову ставку до 14,5%
14.03.2024
Державний борг України перевищив 5 трлн
28.12.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!