Тяжке м’яким не буває

Чи може суд призначити Тимошенко умовне покарання?

Перша частина «газової справи» поступово добігає кінця. Минулого тижня головуючий дочитав 21-ий том справи, і процес перетік у стадію допиту підсудної. За прогнозами спостерігачів, на вирок можна очікувати вже до 15 вересня. Причому більшість схиляється до думки, що у вироку буде зазначено реальне, а не умовне покарання.

Звісно, давати оцінку фактам, що зібрані у справі, буде суддя Родіон Кірєєв. Визначати покарання в межах передбаченої Кримінальним кодексом санкції — також виключно його прерогатива. І коментувати судове рішення також логічно було б фахівцям. Однак полiтичнi експерти заздалегідь пророкують: екс-прем'єра Юлiю Тимошенко засудять до тюремного ув'язнення. Причому було висловлено припущення, що від реального відбування покарання не врятують ані амністія, ані випробувальний строк.

Так, з одного боку, Ю.Тимошенко вперше опинилася під слідством і могла б розраховувати на певну поблажливість з боку суду. Але злочин, в якому її обвинувачують, є тяжким, що апріорі унеможливлює звільнення від кримінальної відповідальності за будь-яких обставин.

Та й, на думку політичних експертів, зокрема Володимира Фесенка, обвинувачення, яке висунуто Ю.Тимошенко, «зменшує можливість простого виходу» з цього процесу. Більше того, за його словами, амнiстувати Ю.Тимошенко також неможливо. Тому політолог прогнозує, що із цiєї ситуацiї можливi два виходи — або переквалiфiкувати обвинувачення, або повернути справу на дорозслiдування. «Щодо засудження (Ю.Тимошенко), то це цiлком можливий варiант», — переконаний полiтолог.

Водночас Ю.Тимошенко могла б розраховувати на звільнення від відбування покарання. Кодекс надає суду таку можливість, якщо остаточний вирок не перевищуватиме 5 років. Але санкція ч.3 ст.365 КК, за якою наразі кваліфікується злочин, має як найнижчу межу 7 років позбавлення волі. Тобто спочатку суддя повинен віднайти пом'якшувальні обставини, що дозволили б йому застосувати покарання, яке було б нижчим за найнижчу межу.

Однієї з таких обставин точно не буде. Адже не в інтересах Ю.Тимошенко визнавати себе винною. Та і її поведінка впродовж усього процесу була далекою від процесуальних норм, що не могло не позначитись на ставленні судді до неї. Кількість політичних прихильників, членів партії чи якісь інші чинники на пом'якшення вироку вплинути не можуть. Добровільно відшкодовувати держбюджету завдані підписанням газової угоди збитки Юлія Володимирівна також стовідсотково не стане. Донька в неї доросла, заміжня і цілком заможна, а отже, не потребує материнської опіки.

Тому складно погодитись із політологом Михайлом Погребинським, який припускає застосування ст.69 КК. Можливо, дійсно, це був би, як уважає політолог, «найкращий варiант i для влади, i для Ю.Тимошенко». Однак право призначити покарання нижче за найнижчу межу має грунтуватися на об'єктивних аргументах. А саме їх у даній справі і бракує. Принаймні «традиційних».

Крім того, пікети біля будинку суду, коментарі в пресі і поведінка в судовій залі прихильників Юлії Володимирівни можуть виявитися ведмежою послугою для підсудної. Адже м'який вирок може бути розцінений як такий, що винесений Р.Кірєєвим під тиском. Тому, найімовірніше, найближчим до істини є політолог Вiктор Небоженко, який упевнений, що Ю.Тимошенко доведеться відбувати реальне покарання у в'язниці.

Сподіватися на втручання глави держави в правосуддя також не доводиться. Президент Віктор Янукович не один раз наголошував на тому, що «лише справедливе правосуддя і закон, а не політична доцільність мають визначати: була дія громадянина злочином чи ні». Єдине, що теоретично може зробити в цьому випадку глава держави, це видати акт про помилування. Однак таке рішення є можливим виключно після особистого звернення Ю.Тимошенко, коли вона почує вирок суду. Не складно передбачити, що саме з огляду на політичну доцільність вона й не попросить свого опонента на виборах бути поблажливим до неї. А застосувати до екс-прем'єра амністію неможливо — знову ж таки через тяжкість злочину.

Коли зустрічаються політика і право, хтось має поступитись. У зазначеній справі все йде до того, що вперше закон візьме гору над політичною доцільністю. А що з цього вийде — це вже питання до політологів.