Стріляйте в них. Вони беззбройні

Колишнього функціонера компартії обвинуватили в загибелі демонстрантів

В Угорщині пред’явлені обвинувачення 92-річному Белі Біску — колишньому функціонерові Комуністичної партії. Його вважають відповідальним за загибель людей під час революції 1956 року. Як з’ясувала прокуратура, Б.Біску віддав поліції наказ стріляти в беззбройних демонстрантів, коли необхідності застосовувати силу для придушення заворушень уже не було.

Півстоліття по тому

Офіційне розслідування стосовно Б.Біску було розпочате в лютому 2012 року за скаргою, направленою двома депутатами від ультраправої партії «За кращу Угорщину». Через приблизно півтора року прокуратура нарешті передала обвинувальний висновок до суду. На її думку, Б.Біску несе відповідальність за військові злочини, скоєні у грудні 1956 року, а саме за вбивства демонстрантів у Будапешті й Шальготар’яні. Крім того, його обвинувачують у відмові в порушенні кримінальної справи проти силовиків, котрі побили в 1957 році кількох опозиціонерів. Також Б.Біску обвинувачують у незаконному зберіганні зброї у вересні 2012 року: при обшуку в його будинку було знайдено 11 куль. Якщо Б.Біску визнають винним, йому загрожує довічне ув’язнення.

Після пред’явлення обвинувачень він перебуває під домашнім арештом. У вересні 2012 року влада вже застосовувала до Б.Біску аналогічний запобіжний захід, проте незабаром замінила його на підписку про невиїзд на час слідства.

Сам Б.Біску поки що відмовляється коментувати пред’явлені йому обвинувачення. Раніше він категорично заперечував свою вину, а за кілька років до цього й зовсім заявляв, що з демонстрантами тоді обійшлися дуже м’яко.

Пред’явлення обвинувачень Б.Біску стало можливим завдяки нововведенню, ініційованому правлячою націоналістичною партією «Фідес» у 2011 р. і закріпленому в новій конституції, яка набула чинності 1 січня 2012-го. Згідно з нинішнім основним законом Угорщина перестала бути суверенною державою в травні 1944-го, після окупації її території гітлерівськими військами, і знову здобула незалежність тільки в травні 1990 р., коли був сформований перший демократично обраний парламент.

Згідно з конституцією в період між цими двома подіями громадяни країни були жертвами спочатку нацистської, а потім комуністичної диктатури. На злочини діячів цих режимів закон про позовну давність відтепер не поширюється, а отже, будь-якого нацистського чи комуністичного функціонера можна притягнути до суду. «Наша нинішня воля була народжена в ході революції 1956 року», — зазначено в основному законі.

Цей процес стане першим в історії країни, коли на лаві підсудних опиниться колишній функціонер Компартії, що перебувала при владі до 1989 року.

За трьома епізодамм

Як стверджується в обвинувальному висновку, Б.Біску безпосередньо причетний до трьох епізодів, які мали місце вже після основних подій повстання. 6 грудня біля будапештського вокзалу, де влада країни організувала мітинг, зібралися не тільки її прихильники, а й противники. Опозиціонери викрикували образи, називали учасників заходу «брудними комуністами». У результаті між опонентами почалися сутички. У ситуацію втрутилася поліція і, застосувавши зброю, розігнала антикомуністів. За різними даними, було вбито від 3 до 5 чоловік. Прокуратура вважає, що Б.Біску був серед тих, хто віддав поліції наказ стріляти.

Через 2 дні, 8 грудня, в місті Шальготар’ян понад 4 тис. чоловік вийшли на мирну демонстрацію з вимогою відпустити 2 затриманих раніше робочих. Проте радянські військові й угорська поліція відкрили вогонь по натовпу. В результаті було вбито 46 чоловік, з-поміж яких були жінки і діти. Відмашку тоді давав у тому числі й Б.Біску.

Третій епізод мав місце 9 березня 1957 року. В цей час у країні тривали репресії, спрямовані на викорінювання залишків інакодумства. Того дня поліцейські загони проводили у м.Мартонвашар рейд проти ймовірних контрреволюціонерів, серед яких опинилися троє членів Угорської академії наук. Їх жорстоко побили й заарештували. Судячи зі звітів, Б.Біску знав про несправедливі обвинувачення вчених і жорстоке поводження з ними, проте не став давати хід розслідуванню й карати силовиків.

Під керівництвом Б.Біску, який у 1957 році дослужився до посади міністра внутрішніх справ, продовжився активний пошук ворогів комуністичного режиму. Після придушення повстання близько 26 тис. чоловік відправили під суд за участь в антидержавних виступах. У результаті кілька сотень було страчено, зокрема політичний лідер повстання Імре Надь. Його визнали винним у державній зраді і в 1958 році повісили.

Б.Біску входив до складу уряду до 1961 року, потім протягом 2 років працював заступником прем’єр-міністра. У 1962-му він став секретарем ЦК і перебував на цій посаді до 1978 року, щоправда, останні кілька років вже не мав практично жодного впливу. В кінці 1970-х Б.Біску й зовсім зник із суспільного життя країни, а згадали про нього тільки тепер, коли до влади прийшов антикомуніст Віктор Орбан.