Курс на столичну мантію

Нове покоління все частіше перебирається працювати до Києва

Зазвичай претенденти на перевідні «перепустки» пояснюють Вищій кваліфікаційній комісії суддів своє рішення пафосно: «Хочу працювати», «Турбуюся про кваліфікаційний рівень», «Бажаю отримати досвід» тощо. І, як показує практика, дедалі частіше перебираються до столичних судів.

Інна Отрош із Господарського суду Луганської області ще не пропрацювала 5 років, а вже отримала рекомендацію на переведення до Господарського суду м.Києва. Як виявилося, за кілька місяців роботи (дата призначення на посаду — 23.05.2013) встигла добре себе зарекомендувати, але продовжити працювати за фахом усе ж вирішила в столичному суді.

Натомість двоє законників побажали покинути Господарський суд м.Києва. Роман Самсін отримав рекомендацію на переведення до Київського апеляційного господарського суду, а от Анатолій Івченко вирішив зі столиці перебратися до Господарського суду Сумської області (в межах 5-річного строку). Як сам пояснив, його рішення пов’язане зі зміною місця проживання. «Працює якісно, показники хороші, от тільки чомусь половина судових рішень оскаржена...» — доповіла член ВККС Лідія Горбачова. До того ж повідомила, що у Вищій раді юстиції триває перевірка щодо А.Івченка. «Скаржаться на вас. Чому?» — поцікавилася Л.Горбачова. Проте суддя не зміг пояснити, тільки сказав, що йому про ті звернення нічого не відомо.

Як засвідчило нещодавнє засідання ВККС, приваблює молодих суддів Печерський райсуд м.Києва. До нього 30 липня перевідні «перепустки» отримали 3 законники: двоє з Шевченківського райсуду м.Києва (Євгеній Сидоров та Анзор Саадулаєв) й одна — з Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.

«А чи не шкода вам іти з Шевченківського райсуду?» — поцікавився в Є.Сидорова член ВККС Микола Мельник. Суддя відповів, що завжди хотів працювати або в Шевченківському, або Печерському райсуді. І додав: «Тож настав час підвищувати кваліфікацію».

Для А.Саадулаєва процедура переведення не нова. У 2010 р. його вперше призначили на посаду судді Тернопільського окружного адміністративного суду. У 2011-му — перевели до Шевченківського райсуду. Минуло менше 2 років, як А.Саадулаєв знову отримує перевідну «перепустку». Цього разу — до Печерського райсуду. Причину зміни місця роботи пояснює бажанням здійснити давню мрію: «Завжди хотів працювати в центральних судах». «У вашому суді давно слухають справи по палатах, а ви, бачу, — увесь спектр! Чому?» — запитала в кандидата член комісії Ніна Фадєєва. «Я сам просив голову суду, щоб давали мені можливість розглядати якомога більше справ. Хочу підвищувати кваліфікацію», — пояснив А.Саадулаєв.

Катерину Москаленко указом Президента призначено на посаду в Коростенському міськрайонному суді Житомирської області того самого дня, що й згадувану вище І.Отрош. Переводиться до Києва, як сама пояснює, за сімейними обставинами. А в матеріалах зазначається, що 11 років вона пропрацювала в Печерському райсуді м.Києва на різних посадах. Тепер бажає повернутися. ВККС на заваді не стала.

Нові обличчя з’являться і в Голосіївському та Святошинському райсудах м.Києва — для призначення на посади в межах 5-річного строку отримали рекомендації відповідно Оксана Мірошниченко з Вільшанського райсуду Кіровоградської області та Катерина Васильєва з Чутівського райсуду Полтавської області.

Це не перші випадки, коли нещодавно призначені особи бажають змінити місце роботи. Пояснення, як уже говорили, різні. Не виключаються навіть обставини безвихідних ситуацій під час першого призначення. Бо ж часто доводилося чути від новопризначених: «Пішов, бо було місце». Проте не так давно голова ВККС Ігор Самсін зауважив законнику із Солом’янського райсуду м.Києва: «Ви ж столичний суддя! Вам треба знати закони!» Кандидат заплутався у відповіді на запитання про те, які заходи може застосовувати суддя в разі ненадання йому інформації. Йшлося про неповагу до суду.

Маємо сподівання, що переведені судді вправно та професійно застосовуватимуть законодавство, не відчують на собі неповаги, а тим паче — не проявлять її щодо інших. Усе ж таки статус столичного судді зобов’язує.