За що адвокати образилися на Гельсінкську спілку й чому все-таки вирішили співпрацювати з Мін’юстом
Останнє засідання Ради адвокатів України пройшло «під знаком» безоплатної правової допомоги — саме ця тема викликала найбурхливіші дискусії. Втім, минулої суботи, 27 липня, члени РАУ встигли обговорити й інші спірні питання — наприклад, унесення змін до положення про організацію та порядок проходження стажування й до Положення про помічника адвоката. Почалася дискусія і під час обговорення діяльності Вищої ревізійної комісії адвокатури, яка так і не почала повноцінно працювати.
«Стажистський» компроміс
Останнім часом дві теми привернули особливу увагу адвокатів: стандарти якості надання безоплатної правової допомоги й положення про проходження стажування. Їх так активно обговорювали, що Національній асоціації адвокатів довелося навіть ініціювати проведення круглих столів, щоб з’ясувати думку зацікавлених сторін і досягти компромісу.
Саме із цих питань почала свій виступ голова НААУ Лідія Ізовітова. Вона нагадала про те, що на адресу цього органу надійшли звернення від громадських організацій, які вирішили, що 20 мінімальних зарплат — це непідйомна сума для молодих адвокатів. Правда, проведений круглий стіл підтвердив, що більшість адвокатів уважають: внесок за стажування не може стати перепоною для допуску до професії. Адже є альтернативний і абсолютно безоплатний шлях в адвокатуру — через роботу помічником адвоката. Різниця лише в тому, що стажування триває півроку, а помічником потрібно пропрацювати 1 рік.
І все-таки після круглого столу Рада адвокатів вирішила внести зміни до вже розробленого положення. Тепер плата за стажування може бути зменшена, можливе розстрочення, а в окремих випадках — і звільнення від оплати. Відповідне рішення повинна ухвалити місцева рада адвокатів. Хоча безплатне стажування передбачене тільки для пільгових категорій — інвалідів I та II груп, самотніх матерів і батьків. Ці зміни до положення були проголосовані на засіданні РАУ.
Правда, здається, не всі громадські організації залишилися задоволені ухваленим рішенням. Наприклад, голова ВРКА і президент Асоціації адвокатів України Ольга Дмитрієва попросила обгрунтувати розмір плати за стажування. До речі, на цьому ж вона акцентувала увагу й під час проведення круглого столу.
Адвокати сприйняли її прохання без ентузіазму. Особливо негативно відреагували представники деяких регіональних рад адвокатів. «Я ще можу зрозуміти позицію АПУ — серед її членів є і юристи. Але ж у вашій організації — одні адвокати. Ви турбуєтеся про майбутніх конкурентів?» — відверто дивувався голова РА Київській області Петро Бойко. А керівник РА м.Києва Інна Рафальська обгрунтувала суму таким чином: це 72 грн. за 1 год. роботи з урахуванням того, що тривалість стажування — 550 год. Не так уже й багато з погляду витрачених зусиль і часу тих, хто возитиметься з новачком.
Під час засідання РАУ озвучили ще одну проблему, пов’язану з проходженням стажування. Річ у тому, що хтось із кандидатів у адвокати подав заяви на складання іспитів до набуття чинності законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а хтось після. Але до того, як почало діяти положення про обов’язкове проходження стажування (з 16 лютого до 16 серпня). Виникає закономірне запитання: повинні вони проходити стажування, як передбачено новою процедурою, чи ні? Адже в деяких регіонах органи адвокатського самоврядування були сформовані зовсім недавно, а значить, майбутнім захисникам просто нікому було складати іспити. Така ситуація, наприклад, у Тернопільській області. «Хіба люди винні в тому, що через невчасне створення органів адвокатського самоврядування в деяких регіонах вони не змогли вчасно скласти іспити, вчасно отримати свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю? Хотілося б сьогодні завершити цю дискусію на користь людей», — висловила думку Л.Ізовітова.
У результаті РАУ ухвалила рішення, що іспит на отримання права на заняття адвокатською діяльністю в тих, хто подав заяву до набуття чинності законом, треба приймати за законодавством, що діяло на момент подання документів. Ці люди отримуватимуть свідоцтва за старими правилами та платитимуть внесок на організаційне забезпечення КДКА в розмірі 5000 грн., як було раніше. Вони отримають свідоцтва без проходження стажування.
Досьє — поза законом
З інтервалом у тиждень відбувся ще один круглий стіл, цього разу присвячений безоплатній правовій допомозі. За словами Л.Ізовітової, під час нього обговорили кілька спірних питань. Наприклад, говорили про те, що керівники половини центрів з надання вторинної безоплатної правової допомоги — не адвокати й такий стан справ потрібно міняти. Ще один делікатний момент пов’язаний з тим, що до січня наступного року Мін’юст повинен затвердити стандарти якості надання безоплатної правової допомоги. На думку голови НААУ, це деякою мірою може розглядатись як посягання на незалежність адвокатської професії. «Ми звертатимемося до парламенту з приводу того, щоб до закону «Про безоплатну правову допомогу» внесли відповідні зміни й був закріплений інший суб’єкт, який затверджуватиме стандарти якості, а саме — Рада адвокатів України, — підкреслила Л.Ізовітова. — Звичайно, ми не можемо бути впевнені, що парламент за ці поправки проголосує. Є й інший варіант розвитку ситуації. На брифінгу перший заступник міністра Інна Ємельянова погодилася з тим, що може бути передбачена процедура попереднього узгодження. Тобто ми ці стандарти обговоримо, проголосуємо та приймемо, а вони «церемоніально» їх затвердять. Але навіть сам факт, що на адвокатських стандартах стоятиме гриф «Затверджено Мін’юстом» — органом виконавчої влади, — має певний відтінок втручання в адвокатську діяльність. Тому ми робитимемо все, щоб зміни до закону все-таки були внесені».
Запрошений на засідання РАУ директор Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги Андрій Вишневський спочатку безапеляційно заявив: «Мін’юст якоюсь мірою стурбований тим, що на порядку денному засідання РАУ кілька разів з’являлося питання про затвердження стандартів якості адвокатської професії, оскільки є закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який вичерпно визначає права й обов’язки адвокатів і гарантії адвокатської професії, і є правила адвокатської етики, які затверджені найвищим органом самоврядування. Ніяких інших документів і ніяких інших стандартів якості адвокатської професії закон не передбачає. Проте закон «Про безоплатну правову допомогу» дійсно вповноважує Мін’юст на затвердження стандартів якості надання безоплатної правової допомоги. Проте це зовсім інші стандарти, вони зовсім не пов’язані зі здійсненням адвокатської діяльності як такої. Це фактично продукт або послуга, яку держава замовляє в адвоката на користь клієнта». Одначе пізніше А.Вишневський зауважив, що він має повноваження від імені міністерства внести РАУ пропозицію про підготовку меморандуму про співпрацю між Мін’юстом і НААУ, і попросив підтримати цю пропозицію окремим рішенням. Мета — спільна робота щодо утвердження стандартів якості.
Волелюбні адвокати не дуже зраділи перспективі такої співпраці. «В адвокатурі не може бути стандартів. Навіщо усереднювати адвоката, перетворювати його на сіру істоту?» — висловився один з присутніх. У відповідь на це Л.Ізовітова нагадала, що ця норма прописана в законі, а отже, ігнорувати її не можна. До того ж у минулому адвокатура виступила проти ухвалення закону «Про безоплатну правову допомогу» й участі в його розробленні, у результаті отримала далеко не досконалий законопроект. Л.Ізовітова також відзначила, що при радах адвокатів регіонів існують комісії з якості, які й покликані виконувати цю роботу. А заступник голови НААУ Катерина Коваль запропонувала створити робочу групу з розроблення стандартів і запросити до неї представників Мін’юсту: «Необхідно створити єдині стандарти. Адже не може бути, щоб для безоплатної правової допомоги вони були одні, а для небезоплатної — інші».
Ще один слизький момент пов’язаний із запущеним в Україні громадськими організаціями пілотним проектом щодо перевірки якості безоплатних правових послуг. У його рамках було перевірено 220 адвокатських досьє. На думку представників РАУ, такий підхід неприйнятний.
«Адвокатам ніколи не дозволялося надавати кому-небудь адвокатські досьє (навіть якщо зараз ведення їх не передбачено законом). Це предмет адвокатської таємниці, й, окрім відповідних органів адвокатури, ніхто не має права навіть заглянути в них. Що було неприємно: ні адвокати, які надавали свої досьє, не розуміли, що вони не повинні це робити без згоди клієнтів, ні ті, хто перевіряв, не розуміли, що не мали на це права», — відзначила голова НААУ. До речі, до асоціації навіть звернувся правозахисник, який зажадав притягнути до дисциплінарної відповідальності тих захисників, котрі порушили Правила адвокатської етики, і позбавити їх високого звання «адвокат». А.Вишневский, у бік якого полетіли «адвокатські стріли», відхрестився від проекту, що викликав обурення членів РАУ, і заявив, що це ініціатива громадських організацій, зокрема Гельсінкської спілки, і Мін’юст не має до неї жодного стосунку.
У цілому ж, за його словами, система БПП працює безперебійно й ефективно, у цілодобовому режимі. Загалом у ній задіяно 3206 адвокатів, з них близько половини активно працює. Але оскільки з 1 січня БПП надаватиметься не тільки в кримінальних, а й у цивільних та адміністративних справах, адвокатів знадобиться більше. Планується створити ще 45 центрів з надання вторинної правової допомоги. 2 вересня буде оголошено другий конкурс із відбору «безоплатних» адвокатів. Представник Мін’юсту попросив ради адвокатів регіонів визначитися з кандидатурами представників у конкурсних комісіях.
Крім того, на засіданні вирішили направити Прем’єру звернення з приводу підвищення оплати праці «безоплатних» адвокатів.
ВКДКА — без грошей, ВРКА — без положення...
Під час засідання з’ясувалося, що не все благополучно з центральними органами адвокатського самоврядування. Зокрема, мова йшла про ВКДКА й ВРКА.
Голова ВКДКА Валентин Загарія напередодні звернувся до національної асоціації по допомогу. Все дуже просто: у комісії немає грошей, щоб себе утримувати. Річ у тому, що кількість охочих стати адвокатами після набуття чинності новим законом дещо зменшилася (ВКДКА отримує 10% від внеску за складання кваліфіспиту), а попередник ВКДКА — ВККА при Кабінеті Міністрів — не передала «в спадок» ніяких коштів, і новій комісії довелося почати свою діяльність з нульовим балансом. А тим часом потрібні гроші на оренду приміщення, проведення засідань, відрядження членів комісії тощо.
У деяких гостей виникло запитання: а де ж гроші ВККА? Адже до ухвалення закону місцеві комісії активно приймали іспити в кандидатів у адвокати. «Після з’їзду на рахунку ВККА були чималенькі залишки. Куди вони зникли? У багатьох є знайомі, котрі працюють у банку, і вже не секрет, що гроші були переведені на особовий рахунок певної особи», — заявила, наприклад, голова КДКА м.Києва І.Рафальська.
Члени РАУ погодилися з тим, що залишити ВКДКА без допомоги не можна, і вирішили виділити їй поворотну матеріальну допомогу. Крім того, регіональні КДКА повинні переказувати на рахунок ВКДКА по 50% від внесків осіб, які звернулись із заявами до набуття чинності новим законом, але іспити складали після проведення установчих конференцій адвокатів регіонів.
Рада також вирішила проблему з фінансуванням витрат на роботу представників регіонів у РАУ (відрядження, гроші за проїзд і т.д.) Відтепер компенсувати їхні витрати на проїзд, відрядження тощо повинні регіональні ради.
Проте особливо бурхливу дискусію викликало обговорення заходів забезпечення діяльності ревізійних комісій. З вуст представника Донецької області Сергія Осики навіть прозвучала пропозиція визнати роботу ВРКА незадовільною. Річ у тому, що в деяких регіонах виникла необхідність перевірки діяльності адвокатських органів. Наприклад, на адресу НААУ надходили скарги з Івано-Франківська про те, що на папері багатьом адвокатам видавалася матеріальна допомога, а реально її ніхто не отримував. На засіданні прозвучала й інформація про те, що в деяких регіонах беруть вищу, ніж передбачено, плату за складання іспиту. Попри такі сигнали, ВРКА так і не розпочала роботи. За словами О.Дмитрієвої, члени комісії не можуть стати до роботи, тому що в них на руках немає правовстановлючих документів, зокрема Положення про Вищу ревізійну комісію адвокатури. «Я повинна мати первинний документ, в якому прописані повноваження та процедура», — пояснила Ольга Леонідівна.
«Положення було прийняте ще 17 листопада», — повідомив хтось із членів РАУ.
«Ви маєте самі прийти й наполягати на тому, що вам повинні дати це положення. Чому офіційно не витребувати документ? Я вважаю, що таким чином ви виправдовуєте свою бездіяльність», — продовжував обурюватися С.Осика. Та коли дискусія дійшла до точки кипіння, Л.Ізовітова виступила в ролі миротворця, запропонувавши спершу обговорити ситуацію, що склалася, з представниками ВРКА. Якщо налагодити діалог не вдасться — винести питання про роботу ВРКА на наступне засідання.
* * *
Крім того, на останньому засіданні РАУ були затверджені зміни до Положення про ордер адвоката і порядок ведення реєстру ордерів. Наприклад, тепер адвокати повинні будуть на зворотному боці ордера вказувати обмеження своїх прав. Таким чином, саме він повинен стати єдиним документом, що засвідчує права адвоката у відповідних органах. Адже надання трудового договору, на думку членів РАУ, може якоюсь мірою порушити адвокатську таємницю. Одночасно РАУ вирішив звернутися до парламенту з проханням унести зміни ст.22 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і відповідних статтей процесуальних кодексів для законодавчого закріплення цієї норми.
Рада також затвердила Положення про комітет захисту прав і гарантій адвокатської діяльності, а також порядок дій у рамках такого комітету, доручивши голові сформувати його на підставі подань регіонів. Головою комітету обрали столичного адвоката Валентина Степ’юка. До цього він здійснював захист прав колег у комітеті захисту прав адвокатів ВОО «Рада адвокатів України».
А ось комітет захисту суспільної моралі, створення якого активно дискутувалося адвокатами в соціальних мережах, поки де-факто так і не з’явився. Питання про його створення перенесли через неготовність відповідного положення. До того ж, очевидно, на адвокатів тисне громадська думка й мало хто з них рветься «пильнувати за мораллю». В усякому разі на останньому засіданні практично ніхто з членів РАУ, крім представника Тернопільської області Тараса Будза, не виявив бажання ввійти до складу цього комітету. Саме йому разом з адвокатом Андрієм Циганковим доручили доопрацювати проект положення про комісію до наступного засідання.
Рада адвокатів внесла зміни до Положення про помічника адвоката: оплата за стажування може бути зменшена, передбачається її розстрочення і навіть звільнення від неї.
Матеріали за темою
Тепер у адвокатської спільноти є спікер
07.11.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!