Парламент утратив конституційну легітимність
Конституцію слід не лише читати, а й розуміти. Причому так, як у ній записано, а не як хотілося б. Доки підготовча група опрацьовує матеріали для першого засідання ВР, запланованого на 23 листопада, виявилося, що парламенту VI скликання вже, власне, не існує. Принаймні в конституційному полі.
Конституцію слід не лише читати, а й розуміти. Причому так, як у ній записано, а не як хотілося б. Доки підготовча група опрацьовує матеріали для першого засідання ВР, запланованого на 23 листопада, виявилося, що парламенту VI скликання вже, власне, не існує. Принаймні в конституційному полі.
Намагаючись дізнатись у відомих фахівців з конституційного права, що буде в разі невідкриття першої сесії Верховної Ради VI скликання в передбачені законом строки (до 27 листопада), «ЗіБ» несподівано з’ясував, що останньою датою для зібрання новообраного парламенту було… 15 листопада!
Із цим важко сперечатись, оскільки в Конституції, яка є актом вищої сили, ніж закон, простою та зрозумілою мовою сказано: «Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів» (ч.3 ст.82).
Тепер пригадаймо, коли відбулося це «офіційне оголошення». Як і передбачено законом «Про вибори народних депутатів України», на 15-ий день після проведення виборів голова Центрвиборчкому Володимир Шаповал у присутності журналістів і представників політичних партій та блоків оголосив підсумки позачергових виборів. Тобто від 16 жовтня розпочався відлік 30 днів для проведення першої сесії ВР VI скликання. І цей термін вибіг 15 листопада.
Натомість і політики, і юристи, які їх обслуговують, забули про Конституцію, вирішивши, що слід послуговуватися нормами виборчого закону, який використовує термін «оприлюднення», зокрема в стст.97—99. Але закон не визначає, що в народних депутатів є 30 днів після оприлюднення на те, аби відкрити першу сесію. Та якщо б закон і містив таку норму, очевидно, вона не могла б вважатися «сильнішою» за конституційний припис.
Що далі? Можна певною мірою погодитися з екс-міністром юстиції та заступником голови підготовчої групи Романом Зваричем, який виголосив думку, що ті народні депутати, які не складуть присягу у встановлені строки, втратять мандати. Отже, і він сам, і всі інші кандидати, які за списками партій мали б 23 листопада увійти до ВР, уже втратили право скласти присягу. Та навряд чи це влаштує лідерів партій та блоків, що подолали 3%-ий бар’єр.
Проігнорувати Основний Закон означає надалі створювати прецеденти його невиконання. Єдиний шлях — нові позачергові вибори. Це, до речі, узгоджується з Конституцією. Бо в ній є заборона на дострокове припинення Президентом повноважень ВР упродовж року після позачергових виборів, але не можна припинити повноваження органу, який їх не набув.
Щоправда, чи погодиться виборець знову йти на дільниці і чи знайдеться
300 млн грн. в бюджеті-2008, який, між іншим, нема кому затверджувати? Та в демократичній державі гроші не повинні ставитися попереду верховенства права.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!