Голова ВССУ Андрій Солодков:

«Двері мого кабінету завжди відчинені для суддів і працівників апарату»

Відразу після призначення головою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Андрій СОЛОДКОВ уже знав, чим займатиметься на посаді. Новий керманич ВСС запевнив, що зосередиться передусім на формуванні єдиної судової практики. Та чи достатньо для цього просто надавати методичну допомогу судам нижчих інстанцій? В А.Солодкова є свої таємниці ефективного керівництва, якими він поділився з читачами в ексклюзивному інтерв’ю «ЗіБ».

«Моє завдання — не лише вдосконалювати вже напрацьовані методи роботи, а й упроваджувати нові»

— Андрію Андрійовичу, у коментарі нашому виданню невдовзі після призначення ви сказали, що своїм першочерговим завданням уважаєте формування єдиної судової практики. Яким чином плануєте досягти поставленої мети?

— Забезпечення єдності судової практики, як я вже говорив, — одне з пріоритетних завдань суду касаційної інстанції. Не можна допускати неправильного й неоднакового застосування судами норм матеріального та процесуального права. Різночитання законодавчих норм унеможливлює ефективний захист прав громадян і не сприяє утвердженню довіри до судової системи. Скеровувати судову практику в єдине русло допомагають роз’яснення, підготовлені судами вищих інстанцій, та надання методичної допомоги.

Наразі законодавством чітко не визначено, яким чином має здійснюватися методична допомога, тому судам варто самостійно впроваджувати алгоритм роботи в цьому напрямі. Наприклад, в Апеляційному суді Харківської області із цією метою було затверджено відповідне положення про надання методичної допомоги судам першої інстанції. Для того щоб зрозуміти, чому в суддів практично з однаковим навантаженням якість роботи суттєво відрізняється, систематично вивчалась організація роботи конкретних судових установ, проводилися зустрічі та семінари з представниками суддівського корпусу. Як свідчить практика, такий підхід дає змогу з’ясувати та проаналізувати причини допущених судами помилок та зосередитися на вирішенні складних питань правозастосування.

Надзвичайно важливими для забезпечення єдності судової практики є напрацювання ВСС: узагальнення, інформаційні листи, що містять роз’яснення норм законодавства, постанови пленуму.

Максимально ефективною методична допомога буде тільки за умови дієвої комунікації із судами нижчого рівня. Представники ВСС, апеляційних і місцевих судів мають спільно обговорювати проблеми, що виникають при здійсненні судочинства. Обов’язок суду касаційної інстанції — узагальнити й підготувати єдину позицію з того чи іншого питання.

У ВСС уже відпрацьовано таку практику спілкування із суддями в регіонах. Систематично відбуваються семінари з представниками судів нижчого рівня, наради в режимі відеоконференцзв’язку тощо.

Звісно, робота в цьому напрямі триватиме й надалі, зупинятися на досягнутому ми не збираємося. Моє завдання — не лише вдосконалювати вже напрацьовані методи роботи, а й запроваджувати нові.

— Очевидно, що порівняно з Апеляційним судом Харківської області роботи у вас побільшало. Чи не створює якогось дискомфорту нове навантаження? Як сприйняв колектив ВСС ваше призначення?

— Незважаючи на відмінності в повноваженнях апеляційного суду та суду касаційної інстанції, адміністративні функції керівників цих установ практично однакові. Звичайно, робота в суді касаційної інстанції вимагає значно більшої відповідальності.

Адміністративні й господарські питання мені добре знайомі, тому особливих труднощів, сподіваюсь, не виникатиме. Тим більше що я можу розраховувати на підтримку колег.

З часу мого перебування на новій адмінпосаді ще не минуло й 100 днів, але у високому професіоналізмі працівників суду я вже переконався. Думаю, знайомство з колективом відбулось успішно: побачив, що тут працюють відповідальні й порядні люди. Як я вже говорив своїм колегам, двері мого кабінету завжди відчинені для суддів і працівників апарату, адже конструктивний діалог та взаєморозуміння — запорука злагодженої й ефективної роботи.

— Чи плануєте проводити якісь посилення кадрами ?

— Звичайно. Відповідно до штатної чисельності у ВСС має бути 120 суддів, але на сьогодні працює 94. Також не заповнено вакансії в апараті. Існують об’єктивні причини такої ситуації, пов’язані з неможливістю розміщення нових працівників.

Водночас недоукомплектованість штату призводить до надмірного навантаження на суддів і працівників апарату. Така ситуація є неприпустимою. Щоб прийняти справедливе, виважене рішення, суддя має всебічно вивчити й опрацювати матеріали. На нього не повинна тиснути неосяжна кількість справ. До того ж представники ВСС готують постанови пленуму, роз’яснення законодавчих норм, надають методичну допомогу судам нижчого рівня, що також потребує часу й сил.

Тому вкрай необхідно, щоб кількість суддів і працівників апарату відповідала передбаченій штатній чисельності.

«Для кожного керівника важливим є створення максимально комфортних умов праці для свого колективу»

— Які ще завдання ви визначили для себе як голови суду на найближчі півроку? Від чого залежатиме їх реалізація?

— Для кожного керівника важливим є створення максимально комфортних умов праці для свого колективу. Тож поряд із формуванням єдиної судової практики одним із пріоритетних завдань для мене є створення належних умов для роботи суддів і працівників апарату. Це насамперед розв’язання проблем, пов’язаних із розміщенням суду.

Знайомлячись із колективом і умовами праці, я, чесно кажучи, був уражений: при такому значному навантаженні суддям і працівникам апарату доводиться трудитися в надзвичайно «перенаселених» кабінетах. На жаль, проблеми з належним розміщенням не є новими для Феміди, адже більшість приміщень судів до цього часу залишаються непристосованими для нормальної роботи. У Харкові, до речі, була схожа ситуація — значна частина будівлі суду потребувала капітального ремонту. Тому ці нюанси мені добре знайомі.

Я серйозно налаштований на те, щоб забезпечити гідні умови для роботи ВСС, але реалізація цього завдання залежатиме не тільки від моєї волі, а й від належного фінансування.

— Однією з болючих проблем і для вашої установи, і для Верховного Суду є, як казав класик, «квартирне питання». Чи не зіпсувало воно відносин між вищими судами?

— Як у ВСС, так і у ВС працюють професіонали, тому не думаю, що умови роботи могли б зіпсувати їхні стосунки. Взаємини між двома установами робочі, тобто такі, які й мають бути.

Звісно, як для нашого суду, так і для ВС таке сусідство створює певні незручності. Я ознайомився з виснов­ками експертних організацій, відповідно до яких будівлі, в яких розміщено обидва суди, не пристосовані для нормальної роботи такої кількості працівників. Про що можна говорити, якщо в невеликих кабінетах доводиться тіснитися суддям, працівникам апарату, катастрофічно не вистачає залів судових засідань?

У колективі до вимушеного сусідства з ВС ставляться з розумінням, адже на етапі створення ВСС знайти нове приміщення було складно, а тому «співмешкання» стало єдиним виходом із цієї ситуації. Сподіваюся, найближчим часом нам удасться розв’язати цю проблему й «квартирне питання» залишиться в минулому.

«Без комунікації з суддями в регіонах неможливо забезпечити належне функціонування системи правосуддя»

— Як будуватиметься взаємодія з апеляційними та судами першої інстанції? Чи можуть вони й надалі розраховувати на отримання методичної допомоги від ВСС?

— Ефективну співпрацю ВСС з апеляційними та місцевими судами вже налагоджено. Впевнений, що, як і дотепер, взаємодія буде здійснюватися на високому рівні. Адже без комунікації з суддями в регіонах неможливо забезпечити належне функціонування системи правосуддя. Тим більше що вітчизняне законодавство досить часто зазнає змін, а деякі спірні норми можуть тлумачитися неоднаково. Саме тому касаційна інстанція має виконувати роль своєрідного маяка, який скеровує на правильний шлях.

Як я вже говорив, у ВСС розроблено досить ефективну систему надання методичної допомоги. Судді регулярно відвідують регіони України, читають лекції, відповідають на запитання колег з апеляційних і місцевих судів, проводять семінари в режимі відеоконференцзв’язку. В ефективності такої форми спілкування я переконався особисто, ще будучи головою Апеляційного суду Харківської області, адже до нас також неодноразово приїжджали представники касаційної інстанції та надавали методичну допомогу.

— Як ви вважаєте, у майбутньому надання допомоги в режимі відеоконференцзв’язку замінить необхідність особистої присутності суддів ВСС у проблемному суді?

— Починаючи з листопада минулого року відеоконференції з суддями апеляційних та місцевих судів проводяться систематично. Таку роботу ініційовано як один із методів для обговорення та роз’яснення положень нового Кримінального процесуального кодексу. Проте вважаю, що з часом така технологія застосовуватиметься для надання методичної допомоги і з інших питань, адже «дистанційні» зустрічі засвідчили низку переваг. Надзвичайно важливо, що під час відеоконференцій судді ВСС та апеляційних судів мають змогу висловити свою думку стосовно спірних питань, пов’язаних із застосуванням законодавства, завдяки чому формується єдиний підхід. Також спілкування в режимі реального часу дає можливість оперативно розв’язувати нагальні проблеми, одночасно працювати з різними регіонами країни, економити час і кошти на відрядження.

Проте всі плюси відео­кон­ференцзв’язку не можуть замінити особистого спілкування з суддями під час виїзду в регіони. Адже під час безпосереднього контакту з представниками того чи іншого суду методична допомога стає більш предметною.

На мою думку, для ефективного забезпечення однакового застосування судами норм законодавства необхідно використовувати ті методи, які апробовані практикою та підтвердили свою дієвість.

— Одним із часто згадуваних недоліків у роботі судової системи сьогодні називається перевищення строків тримання осіб під вартою. Як, на вашу думку, можна боротись із цим явищем?

— Дійсно, зазначена проблема є досить гострою. Адже значна частина рішень Європейського суду з прав людини щодо України стосується саме безпідставного застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тому реформування кримінального процесуального законодавства в частині регламентації особливостей застосування запобіжних заходів є надзвичайно актуальним для національної правової системи. Цей процес активізувався з набранням чинності новим КПК, оскільки згідно з його положеннями слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про взяття під варту зобов’язаний визначати розмір застави.

ВСС як при розгляді касаційних скарг, так і при наданні судам нижчого рівня роз’яснень рекомендаційного характеру приділяє цьому питанню особливу увагу. Для місцевих і апеляційних судів підготовлено чіткі рекомендації з метою недопущення порушень строків тримання під вартою.

«Надмірна спеціалізація, на мій погляд, не виправдана»

— Чи є виправданим уведення спеціалізації в судах? Наприклад, наскільки актуальною є поява «спеціальних» суддів, які розглядатимуть кримінальні справи щодо неповнолітніх?

— Вирішення питання запровадження спеціалізації в судах потребує виваженого підходу. Надмірна спеціалізація або конкретизація категорій справ, які розглядатимуться відповідним суддею, на мій погляд, не виправдана. Крім того, передумовою введення спеціалізації повинен бути глибокий аналіз сучасної судової системи: чи є необхідність у цьому. Водночас не викликає жодних сумнівів потреба в спеціалізації в разі розгляду справ стосовно неповнолітніх.

Питанням ювенальної юстиції у світі приділяється значна увага. Слід погодитися, що порядок притягнення до відповідальності неповнолітнього незважаючи на те, що ним було вчинено суспільно небезпечне діяння, повинен відрізнятись від порядку, встановленого для повнолітнього обвинуваченого. Особливу роль у такому процесі відіграє суддя, уповноважений приймати рішення в кримінальному провадженні. Він повинен мати не тільки професійний, а й значний життєвий досвід для того, щоб максимально врахувати специфіку провадження за участю неповнолітнього.

Вважаю, цілком обгрунтованою є законодавча норма про те, що кримінальне провадження стосовно неповнолітніх здійснюється спеціально уповноваженим суддею, який має стаж суддівської роботи понад 10 років та наділений високими морально-діловими та професійними якостями.

— Два роки тому в інтерв’ю «ЗіБ» ви висловили стурбованість тим фактом, що в Раді суддів загальних судів немає представника Харківської області. Чи потрібно, на вашу думку, розширити регіональне представництво в РСЗС?

— Моя позиція з того часу не змінилася. Хоча рада працює в складі 11 представників, питання щодо збільшення їх чисельності, на моє переконання, не втратило актуальності.

Як альтернативний варіант ще на першій конференції РСЗС лунали пропозиції запровадити принцип ротації — періодичної зміни складу ради. Проте такі ініціативи не знайшли підтримки. Вважаю, доцільно було б збільшити кількість членів Ради суддів загальних судів, забезпечивши представництво в ній всіх адміністративно-територіальних одиниць країни, або повернутися до регіонального суддівського самоврядування. Це дозволило б налагодити більш ефективну взаємодію судів з органами суддівського самоврядування, оперативніше вирішувати нагальні питання, а також значно зменшити навантаження на нинішніх членів ради.

«Судді стають відкритішими, а інформація про діяльність суду — доступнішою»

— Якою ви бачите співпрацю з журналістами? Вищі суди вважаються досить закритими інституціями. Чи можуть ЗМІ розраховувати на налагодження конструктивнішого діалогу?

— Не можу погодитися з думкою про те, що суди є закритими установами. Навпаки, судді стають відкритішими в спілкуванні зі ЗМІ, а інформація про діяльність суду — доступнішою. Як на офіційних веб-сайтах судів, так і в різних друкованих виданнях розміщуються повідомлення, коментарі, інтерв’ю представників суду, анонсуються заходи, на які запрошуються журналісти. Безперечно, удосконалювати механізми такої взаємодії потрібно. Кожен суддя має розуміти, що суспільство необхідно інформувати про те, що відбувається в судовій владі. Адже найбільший страх у людей викликає невідання, а інформаційний вакуум нерідко заповнюється домислами й недостовірними відомостями.

Тому для нас дуже важливо підтримувати діалог зі ЗМІ та створювати максимально зручні умови для роботи їхніх представників під час перебування в суді. Власне, на цих основних засадах і грунтується комунікативна стратегія ВСС.

Запевняю вас у тому, що цим питанням і надалі приділятиметься значна увага.

— При ВСС свого часу було створено сall-центр, завдяки якому громадяни мають змогу отримувати необхідну інформацію. Чи вивчали ви, з якими питаннями найчастіше вони звертаються й наскільки вдається допомогти в тих чи інших випадках?

— Як свідчить практика, робота сall-центру значно спростила доступ громадян до інформації. Найчастіше люди звертаються, аби довідатися про стан розгляду касаційних скарг і справ. Таких звернень понад 95% від загальної кількості. Більшість запитів задовольняється. Проте, на жаль, не завжди вдається дати відповідь оперативно, оскільки інформація про розгляд касаційних скарг і справ уноситься до автоматизованої системи документообігу через певний час після ухвалення судового рішення.

Для розв’язання цієї проблеми ми плануємо вдосконалити порядок внесення інформації до автоматизованої системи. Крім того, розробляється й система довідок щодо розгляду справ і скарг. Завдяки цьому нововведенню громадянин, увівши своє прізвище чи номер справи, зможе отримати всю необхідну інформацію щодо її руху.

— Яку річ ви привезли із собою з Харкова для нового робочого місця? Що, на вашу думку, обов’язково має бути в кабінеті судді?

— Давно вже моїми настільними книгами стали кодекси, збірники законодавства. Професійна література має бути завжди під рукою в кожного судді.

— Що б ви побажали своєму новому колективу?

— Дуже хотілося б, аби та єдність, взаємоповага та підтримка, які панують у колективі ВСС, лише зміцнювалася. Хочу побажати всім нам наснаги й оптимізму, бо попереду ще чимало завдань і викликів. Переконаний, що завдяки спільним зусиллям, професіоналізму й відповідальному ставленню ми зможемо не лише вдосконалити діяльність ВСС, а й дати поштовх для позитивних змін у всіх загальних судах.

До речі, користуючись нагодою, вітаю вас особисто, а також весь колектив редакції газети «Закон і Бізнес» із 22-ю річницею від дня виходу першого номера. Ваш тижневик — спеціалізоване видання, яке фахово й об’єктивно висвітлює роботу судової системи. Я особисто вже звик щопонеділка читати «ЗіБ». Тож бажаю вам більше вдячних читачів, аби ваша газета лежала в кожного судді на робочому столі.