За одноголосно прийняте рішення колегією суддів із Вінниччини догану отримала головуюча
Вища кваліфікаційна комісія суддів неодноразово нагадувала служителям Феміди про зваженість у прийнятті кожного рішення та законну підставу для того. Мабуть, не всі прислухалися до тих закликів.
«Колективне» покарання
Удруге не з’явилися до ВККС судді з Дніпропетровщини, стосовно яких відкрита дисциплінарна справа за окремою ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Троє законників із Апеляційного суду Дніпропетровської області — В’ячеслав Богдан, Світлана Мажара та Ірина Русакова, а також Вікторія Костенко із Дзержинського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області мали б 30 травня дати пояснення своїм діям, проте друге їхнє нез’явлення до комісії дало право останній розглянути «дисциплінарку» заочно.
Кримінальна справа, що «об’єднала» законників, протягом тривалого не вирішувалася. Її постійно повертали на додаткове розслідування. «Зрештою суддя В.Костенко почала розгляд із дебатів, винесене нею рішення апеляція залишила в силі. Але незгодний із такими обставинами адвокат сторони звернувся до ВСС, який скасував рішення», — доповів суть справи член комісії Дмитро Сокуренко. Крім того, ВСС виніс окрему ухвалу та звернувся до ВККС із проханням притягти суддів до дисциплінарної відповідальності.
Оскільки останні не з’явилися на засідання, то і їхніх пояснень почути не вдалося. Власне, як і обговорення справи, що відбувалося в нарадчій кімнаті. Тож судді з Дніпропетровщини отримали заочну «колективну» догану.
«Вирішувала не сама»
Ірину Татаурову з Вінницького міскрайонного суду до ВККС привела теж «бородата» справа. Щоправда, причина притягнення судді до дисциплінарної відповідальності інша. «Розглядаючи кримінальну справу, 8.11.2012. І.Татаурова винесла ухвалу, якою змінила запобіжний захід із взяття під варту на підписку про невиїзд. При цьому підсудний тривалий час перебував за гратами, — повідомив член комісії Микола Мельник і продовжив: — Ухвалу І.Татаурової апеляційна інстанція скасувала, проте підсудний дотепер перебуває під підпискою про невиїзд».
«Чому ви змінили запобіжний захід?» — звернувся до судді заступник голови ВККС Микола Пінчук. Але конкретних пояснень від І.Татаурової почути не вдалося. Суддя почала з того, що не сама приймала рішення. «Нас було троє», — зазначила вона. «Але ж ви головуюча!», — прозвучало від членів комісії. «Але ж рішення приймалося одностайно!» — не заспокоювалася суддя.
Зрештою, полишивши тему, хто і в якому складі приймав рішення, перейшли до пояснень.
«Чому за той час, що підсудний перебував під вартою, ви не прийняли рішення? Або ж є його вина у справі, або ні. А ви затягнули!» — відреагував на репліки судді секретар комісії Анатолій Марцинкевич. «Ми приймали рішення в нарадчій кімнаті колегією суддів», — відповіла І.Татаурова. «Але воно незаконне!» — додав А.Марцинкевич. «А ваша окрема думка?» — допитувався М.Мельник. «Рішення одноголосне», — продовжувала суддя. «А, може, на вас тиснули?» — втрутився в розмову Д.Сокуренко. Але І.Татаурова наполягала на своєму: «Жодного тиску на мене не було. Щодо інших суддів — не знаю, вони мені не повідомляли. Але рішення прийнято одноголосно».
Власне, причин ухвалення такого рішення суддя так і не пояснила. Але вони розписані у винесеній нею ухвалі. Виявляється, до суду звернувся адвокат підсудного з клопотанням направити справу на додаткове розслідування. Крім того, просив змінити підсудному запобіжний захід із взяття під варту на підписку про невиїзд, оскільки він тривалий час — понад 4 роки — перебуває за гратами без остаточного рішення суду по суті пред’явленого обвинувачення, що є порушенням його прав.
Прокурор заперечувала проти повернення справи на додаткове розслідування, як, власне, і потерпіла. Але суд інакше поставився до клопотання щодо особи, яку обвинувачують за п.«і» ст.93 КК 1960 р. («Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах вчинене за попереднім зговором групою осіб або організованою групою»). Посилалися на стст.8, 62 Конституції, вимоги кримінально-процесуального законодавства, ухвали ВСС. Зрештою звернули увагу на те, що згідно із законом «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отож, посилаючись на практику ЄСПЛ, колегія Вінницького міськрайонного суду одноголосно постановила змінити запобіжний захід. Власне, за порушення процесуального законодавства суддя і отримала догану.
Нині справа знову на розгляді, але вже в іншого судді. На скільки ще затягнеться її вирішення — загадувати не будемо, зважаючи на те, що кримінальне провадження в ній ведеться вже більше 11 років. У будь-якому разі, допоки немає остаточного рішення, від прогнозів краще утриматися.
«Рішення приймалося одностайно», — повторювала І.Татаурова.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!