Прозоро, достовірно, але таємно

Що відкритий аудит ДБР розповідає про засекречений і до чого тут реформа Бюро

Державне бюро розслідувань повідомило, що Рахункова палата підтвердила достовірність його фінансової звітності «в усіх суттєвих аспектах». Такий позитивний результат аудиту суспільству пропонують сприйняти на віру, оскільки підсумковий документ має гриф «таємно».

Що перевіряли

Про «успішне завершення» фінансового аудиту за 2025 рік пресслужба ДБР розповіла 26 жовтня на своєму веб-сайті. У відомстві запевнили: аудитори підтвердили, що фінансова та бюджетна звітність ДБР відповідає вимогам національних стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі та достовірно відображає в усіх суттєвих аспектах фінансовий стан Бюро, його фінансові результати та рух грошових коштів.

Повідомляється, що загалом аудитори проаналізували активи на суму 2,5 млрд грн, що становить 78 % активів групи ДБР, а також видатки на 2,6 млрд грн – 63 % загального обсягу видатків.

Крім того, за словами пресслужби, також було підтверджено «високий рівень прозорості у розподілі та використанні фінансових ресурсів Бюро».  При цьому фактів нецільового використання бюджетних асигнувань встановлено не було.

Раніше про результати перевірки повідомляла і сама Рахункова палата, щоправда у більш стриманій формі – без компліментів щодо прозорості та без висновку щодо цільового використання коштів. При цьому аудитори натякнули на наявність окремих недоліків: у ході аудиту здійснено відповідні коригування обліку окремих нематеріальних активів спеціального призначення з урахуванням їх особливостей, що не мало впливу на валюту балансу. Також триває процедура державної реєстрації речових прав на окремі земельні ділянки в Києві.

Але перевірка мала ширший предмет. Оголошуючи 24 червня про її початок, Рахункова палата називала чотири напрями:

повнота й достовірність звітності,

правильність ведення та повнота обліку,

дотримання законодавства під час операцій з бюджетними коштами та їх цільове використання,

здатність системи внутрішнього контролю ДБР ефективно реагувати на ризики.

Інформація, оприлюднена РП, стосується лише перших двох. Про цільове використання коштів сказало саме ДБР, і то без слова про законність самих операцій. А от про внутрішній контроль не повідомили ні аудитори, ні Бюро.

Вибіркові секрети

Деталей не дізнатися ні щодо названих недоліків, ні щодо решти напрямів перевірки. Звіт, затверджений 13 жовтня 2026 року, за повідомленням Рахункової палати, містить відомості, що становлять державну таємницю, тому не підлягає оприлюдненню.

Для ДБР це не вперше. Ще у 2021 році, з’ясовуючи, чому Бюро реєструвалося за адресами, де фактично не працювало (до цієї історії ще повернемося), ми запитали органи державного фінансового контролю про результати їхніх перевірок. Держаудитслужба відповіла, що акт ревізії фінансово-господарської діяльності ДБР за 2017 – перше півріччя 2020 року (від 14.08.2020 №08-21/8т) має гриф «Таємно». Рахункова палата повідомила, що звіт про аудит ефективності використання коштів на забезпечення діяльності Бюро, проведений за планом на 2020 рік, отримав гриф «Для службового користування» (лист від 16.02.2021 №19-412). У доступі до обох документів нам відмовили.

У цьому контексті варто навести приклад фінансового аудиту Національного агентства з питань запобігання корупції за 2025 рік (рішення РП від 13.05.2026 №16-1). Предмет і рік перевірки той самий, що і в ДБР, висновки схожі (звітність достовірна в усіх суттєвих аспектах), відповідальна в Рахунковій палаті одна – Єлизавета Пушко-Цибуляк. Але звіт про результати аудиту НАЗК відкритий і оприлюднений.

Можна заперечити, що НАЗК не правоохоронний орган і не здійснює оперативно-розшукової діяльності, тож і таємних відомостей у його звітності бути не може. Але засекречений фінансовий аудит Нацполіції Рахункова палата супроводила інформаційним повідомленням із категоріями недоліків і кількістю рекомендацій.

До того ж з точки зору закону значення має зміст конкретних відомостей. Так, згідно з ч.8 ст.6 закону «Про доступ до публічної інформації», обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. І якщо останній містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Цю ж логіку закладено і в ч.2 ст.8 закону «Про державну таємницю»: конкретні відомості можна віднести до державної таємниці лише за умови, що вони належать до визначених законом категорій, їх розголошення завдаватиме шкоди інтересам національної безпеки, і з дотриманням вимог ст.6 закону «Про доступ до публічної інформації». Фінансування та матеріально-технічне забезпечення оперативно-розшукової діяльності закон справді відносить до таких категорій, тож гриф на окремих частинах звіту про ДБР цілком може бути обґрунтованим. Утім, ч.4 ст.8 Закону «Про державну таємницю» прямо виключає з цієї категорії інформацію про незаконні дії державних органів та їх посадових і службових осіб. Тобто якщо аудитори виявляють порушення законодавства під час операцій з бюджетними коштами, ці відомості засекречувати не можна.

Але про цільове використання коштів ДБР та рекомендації РП щодо вдосконалення облікових процедур та оформлення майнових прав суспільство фактично знає лише те, що повідомило саме Бюро.

Крапка з комою

Також у 2026 році Рахункова палата проводила аудит відповідності на тему «Інституційне забезпечення Державного бюро розслідувань». Рішення від 9.06.2026 №18-1 та текст звіту є відкритими і були оприлюднені. У серпні навіть з’явилося інформаційне повідомлення про стан виконання рекомендацій. Більше того, результати цього аудиту у вересні 2026 року Бюро презентувало міжнародним партнерам, а на звіт охоче посилається у публічних виступах керівництво ДБР. З них виявилося, що вивчення проблем відомства доручили Рахунковій палаті, а не міжнародним аудиторам через чутливі кримінальні провадження та інформацію з обмеженим грифом. І чутливість інформації, як бачимо, в даному випадку не завадила оприлюдненню звіту.

«По кожному пункту ДБР отримало позитивну оцінку. Так, висновок Рахункової палати, який, до речі, опублікований у них на сайті, містить низку рекомендацій і для Уряду, і для Верховної Ради, і для ДБР щодо вдосконалення тих чи інших процесів, але загальний висновок аудиту, що Бюро спроможне виконувати поставлені завдання у повному обсязі. Крапка», – коментував результат директор ДБР Олексій Сухачов.

Загальний висновок звіту був справді позитивним. Але Є.Пушко-Цибуляк, яка готувала також і цей звіт, усе ж поставила кому: «водночас мають місце окремі невирішені питання та невідповідності». А ДБР в ході обговорення проєкту «не висловило зауважень щодо змісту викладених фактів, зроблених висновків та наданих рекомендацій».

При цьому звіт про інституційне забезпечення, затверджений у червні, принаймні у двох питаннях перетинається з жовтневим фінансовим аудитом.

Перше — внутрішній аудит. Відділ внутрішнього аудиту центрального апарату, як встановила РП, створений та функціонує у складі Управління забезпечення особистої безпеки, хоча за власним положенням підпорядкований директору Бюро. За висновком аудиторів, це не узгоджується зі ст.26 Бюджетного кодексу та п.3 Порядку здійснення внутрішнього аудиту та утворення підрозділів внутрішнього аудиту, затвердженого постановою КМУ від 28.09.2011 №1001, за яким такий підрозділ має бути самостійним. Причину РП бачить у законодавстві. Структуру ДБР визначає Президент (указ від 5.02.2020 №41/2020), і самостійно утворювати підрозділи Бюро не може.

Одне із завдань внутрішнього аудиту — виявляти недоліки всередині установи, не чекаючи зовнішньої перевірки. А заявлений недолік обліку нематеріальних активів спеціального призначення скоригували саме в ході аудиту РП. Чи перевіряв ці активи внутрішній аудит — невідомо.

Втім, недостатню незалежність внутрішнього аудиту РП позначила як середній ризик. Це важливе питання, на яке має звернути увагу управлінський персонал, але воно не тягне за собою фінансові наслідки.

Друге питання — майно. Серед рекомендацій Бюро заради забезпечення інституційної незалежності — врегулювати визначення ДБР суб’єктом управління об’єктами державної власності. РП зокрема пояснила, що частина технічного обладнання морально застаріла, але ДБР «не має можливості списати таке обладнання або прийняти відповідні рішення щодо управління цим майном». І хоча у червні РП говорить про обладнання, у жовтні серед недоліків називається те, що триває реєстрація речових прав на окремі земельні ділянки в Києві.

Тобто, за висновком РП, повноваження Бюро щодо державного майна законом не врегульовані. Окремо в жовтні палата повідомила, що реєстрація речових прав на окремі земельні ділянки в Києві досі триває.

А з нерухомістю в ДБР було не все гаразд від початку. Після державної реєстрації у 2017 році Бюро значилося в Будинку Уряду на Грушевського, хоча, як повідомив нам Кабмін, робочих місць співробітників ДБР там ніколи не було. У 2021 року в реєстрі вже значилася адреса на вул.Панаса Мирного. При цьому будівля стояла порожньою і в аварійному стані, а Бюро фактично працювало на вул. Симона Петлюри. Цей корпус Уряд передав до сфери управління ДБР ще у 2018 році (розпорядження від 13.06.2018 №401-р). Таку штучну реєстрацію ми оскаржували в Окружному адміністративному суді м. Києва, втім юридичною адресою ДБР досі залишається Панаса Мирного.

Зрозуміло, що місцезнаходження і права на землю — різні категорії і процедури. Але разом із червневими висновками РП ці факти дають підстави припустити, що «окремі недоліки» секретного звіту все ж мають системне підґрунтя.

Реформа на паузі

Із двох аудитів ДБР цього року відкритим виявився той, що описує, чого Бюро бракує, а закритим — той, що показує, як воно розпоряджається вже отриманим.

Зрозуміло, чому саме червневий звіт керівництво цитує охоче: його ключові вимоги адресовано іншим органам. Уряд має дати ДБР право ініціювати нормативні акти, доступ до реєстрів, повне фінансування, власний навчальний заклад. Самому Бюро здебільшого рекомендовано запропонувати зміни до законів, частина з яких розширює його можливості. Такий звіт легко подати як підтвердження того, що проблема не в ДБР, а довкола нього.

Реформу ДБР Євросоюз вимагає як одну з умов переговорів про вступ. Президент ще в січні доручив підготувати законопроєкт про оновлення Бюро, але у Верховній Раді відповідних законодавчих ініціатив ще немає. При цьому строк повноважень чинного директора спливає вже незабаром, і сам він називає запропоновану реформу знищенням Бюро, посилаючись на інституційний аудит РП.

А спосіб незалежної оцінки Бюро держава вже ж визначила. Дорожня карта з питань верховенства права, яку Уряд ухвалив для переговорів про вступ до ЄС (розпорядження КМУ від 14.05.2025 №475-р), передбачає незалежний комплексний огляд інституційної структури ДБР, механізмів доброчесності та наглядових функцій.

Мета огляду — оцінити, чи потребує Бюро подальшого реформування, і закласти основу для відповідного закону. Виконавцем визначено саме ДБР. Проте Мін’юст, який відповідає за значну частину євроінтеграційних зобов’язань, повідомив РП, що станом на 20 липня 2026 року пропозицій від Бюро на виконання цього пункту не отримував. Не надходило й рекомендацій від Єврокомісії.

При цьому Рахункова палата теж рекомендувала Бюро запропонувати законодавче врегулювання зовнішньої незалежної оцінки його діяльності. Виходить, що ініціювати незалежну перевірку ДБР має… саме ДБР.

Якщо ж Бюро переконане, що реформи не потребує, найкращим доказом замість «крапки» директора стали б відкриті висновки обох аудитів і проведений незалежний огляд.

Закон і Бізнес