Закон про крипту готують до другого читання, а НБУ попереджає про ризики

Профільний комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт про обіг віртуальних активів. Національний банк заявив, що фінальна редакція не враховує низки домовленостей, і назвав три принципові загрози.

Про це повідомляє «Закон і Бізнес» з посиланням на НБУ.

Законопроєкт №10225-д про обіг віртуальних активів комітет рекомендував парламенту до другого читання: «за» проголосували 20 його членів, повідомив нардеп Ярослав Железняк, який очолює робочу групу. Розглянути документ у залі планують у листопаді.

Що передбачає документ

Закон має набрати чинності з 1 липня 2027 року. Регулятором ринку стане Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а НБУ відповідатиме за електронні гроші й валютний нагляд.

Операції з криптою не оподатковуватимуть ПДВ. Податок рахуватимуть із різниці між ціною купівлі й продажу, як із цінними паперами. Для вже наявних активів до кінця 2028 року діятиме перехідний період зі зниженою ставкою ПДФО 5%. Обмін одного віртуального активу на інший, а також прибуток у межах однієї мінімальної зарплати не оподатковуватимуть.

Для криптобірж, кастодіанів та інших учасників ринку запровадять авторизацію. Також передбачено правила зберігання активів клієнтів, розгляду скарг і посилений фінансовий моніторинг.

Чим незадоволений НБУ

Національний банк підтримує врегулювання ринку за європейським підходом MiCA, однак наголошує, що процес доопрацювання не був достатньо прозорим. Фінальну редакцію, рекомендовану до другого читання, регулятор отримав лише пізно ввечері напередодні засідання комітету, і вона не враховує низки досягнутих домовленостей.

НБУ назвав три принципові ризики:

вихід на український ринок іноземних токенів, які фактично можуть виконувати функції електронних грошей, але не підпадають під відповідне регулювання в країнах емісії. Регулятор хоче мати повноваження оцінювати такі токени й за потреби обмежувати їх обіг;

регуляторні прогалини: спрощений допуск іноземних активів не має дозволяти обходити вимоги, встановлені для аналогічних українських;

ризики монополізації й корупції під час авторизації учасників ринку. Компромісно НБУ погодився обмежити на першому етапі кількість операторів торговельних майданчиків трьома компаніями за конкурсом, проте фінальна редакція не визначає їх кількості на перші п’ять років і лишає це на розсуд НКЦПФР.

Закон і Бізнес