Зайва конфіскація, крадіжка та ухилення від мобілізації, яких не було, — огляд ККС

У разі звільнення особи від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК такий вид додаткового покарання, як конфіскація майна, не застосовується.

На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, тим не менш залишивши в силі попередні судові рішення у справі №163/1570/21, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили генерального директора ТОВ за ч.3 ст.240¹, ч.1 ст.366 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна. На підставі ст.75 КК звільнили засудженого від відбування основного покарання з випробуванням.

Погоджуючись із касаційною скаргою прокурора, ККС нагадав, що відповідно до положень ст.77 КК у разі звільнення особи від відбування призначеного покарання з випробуванням такий вид додаткового покарання, як конфіскація майна, не застосовується.

Водночас, ККС зауважив, що таке порушення не вказує на необхідність скасування чи зміни судових рішень, оскільки сторони кримінального провадження мають право звернутися до місцевого суду з клопотанням про роз’яснення порядку виконання рішення відповідно до стст.537, 539 КПК.

Крім цієї справи, до огляду практики ККС за липень 2026 року включені й інші правові позиції. Так, у сфері кримінального права зроблено висновки про те, що:

предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно, не можна стверджувати, що воно було в неї викрадене, а отже і зробити висновок про наявність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 КК;

особа, яку закон звільнив від військового обов’язку, не може нести кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації. В особи, яка законно виключена з військового обліку, відсутній також юридичний обов’язок проходити процедуру призову, в тому числі повторно проходити військово-лікарську комісію.

У сфері кримінального процесуального права зазначено, що:

в разі, якщо суд установив наявність підстав для відшкодування шкоди, передбачених приписами ч.1 ст.1172 ЦК, належним відповідачем є юридична або фізична особа — роботодавець працівника (службовця), який заподіяв шкоду, а не держава;

проведення огляду VIP-кімнати для переговорів у відділенні банку не обмежує та не порушує прав на невтручання в особисте чи сімейне життя, а також на недоторканність житла чи іншого володіння осіб, щодо яких така слідча дія проводиться.

Закон і Бізнес