Нормами Цивільного кодексу надається можливість додаткової оцінки саме часткової несплати (недоплати) орендної плати за землю та її кваліфікації як істотного порушення договору.
Про це нагадала Велика палата ВС, повертаючи справу №916/3908/24 на розгляд Касаційного господарського суду та відмовляючи в уточненні попереднього висновку, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області звернулась із позовом до ТОВ «Едвіт Капітал» про стягнення боргу та розірвання договору оренди землі.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Апеляційний госпсуд скасував це рішення та відмовив у позові повністю, зазначивши, що під час розгляду спору в госпсуді відповідачем здійснено платежі на погашення боргу.
КГС передав справу на розгляд ВП ВС, уважаючи за необхідне відступити шляхом уточнення від висновку, викладеного у постанові ВП ВС від 20.11.2024 у справі №918/391/23. Крім того, відповідач звернув увагу, що після початку активної фази війни та вторгнення рф територія смт Затока перебувала під активними обстрілами ворога, а з серпня 2022 року зазнає періодичних обстрілів, що унеможливлює отримання доходів.
У цій постанові ВП ВС зазначила, що потреба деталізації та диференціації систематичної несплати орендної плати під час застосування п.«д» ч.1 ст.141 ЗК обумовлена надзвичайно узагальненим формулюванням категорії «систематична несплата земельного податку або орендної плати» як однієї з підстав припинення права оренди землі.
Оскільки на практиці така систематична несплата може бути повною або частковою (недоплата), то цілком очевидно, що законодавець врегулював відносини оренди землі з огляду на те, що специфічні підстави припинення права оренди землі, зокрема за систематичну повну несплату орендної плати за землю, визначені відповідними нормами ЗК. Водночас, нормами ЦК надається можливість додаткової оцінки саме часткової несплати (недоплати) орендної плати за землю та її кваліфікації як істотного порушення договору в контексті з’ясування наявності підстав для його розірвання.
ВП ВС нагадала, що у справі №918/391/23 уже вказувала, що погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі ч.2 ст.651 ЦК (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі п.«д» ч.1 ст.141 ЗК (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).
Отже, оскільки з часу ухвалення постанови від 20.11.2024 у справі №918/391/23 суспільний контекст не змінився, а вади правозастосування, які б зумовлювали потребу відступити від сформульованого у цій постанові висновку, відсутні, ВП ВС повернула справу на розгляд КГС.
Матеріали за темою
Чому позов, поданий до юрособи сином її засновника може вважатися зловживанням правом — ВС
13.04.2026
Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття права власності на самобуд — ВС
02.04.2026
Чи може держава вилучити всю ділянку, яка частково накладається на пам’ятку археології — ВП ВС
26.03.2026


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!