Ключ до даних

Як адвокату отримати доступ до державних реєстрів і чому без цього важко виграти справу

Адвокати мають право на прямий доступ до державних реєстрів — але більшість із них про це не знає. Тим часом витяг із реєстру може вирішити справу швидше за будь-який інший доказ.

Інформація як зброя захисту

У Національній асоціації адвокатів України відбувся круглий стіл, присвячений доступу адвокатів до державних реєстрів. Учасники заходу — представники комітету з лобіювання НААУ та команда Державного підприємства «Національні інформаційні системи» — обговорили практичні механізми роботи з реєстрами і розповіли, які помилки найчастіше допускають адвокати.

Перший заступник директора ДП «НАІС» Наталя Нестор нагадала, що сьогодні цифрові інструменти вже давно перестали бути лише допоміжним ресурсом. «Доступ до достовірної та оперативної інформації з державних реєстрів, використання електронних сервісів, у тому числі кваліфікованого електронного підпису, — все це дозволяє адвокатам ефективніше захищати права клієнтів, мінімізувати ризики і приймати обґрунтовані правові рішення», — підкреслила вона.

Від імені держпідприємства на заході виступили також начальник відділу взаємодії з адвокатами Ірина Петренко-Лєвченко та директор департаменту Леонід Буравльов. За їхніми словами, адміністратором державних реєстрів при Міністерстві юстиції є саме ДП «НАІС» — підприємство, яке забезпечує функціонування ключових інформаційних систем держави, якими щодня користуються нотаріуси, державні реєстратори, адвокати, бізнес і громадяни.

До яких саме реєстрів адвокат має право безпосереднього доступу? Л.Буравльов пояснив, що насамперед це два реєстри: Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Перший регламентований законом «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», другий — постановою КМУ №830.

Спікер наголосив, що ДРРП для адвоката — не просто джерело довідкової інформації. «В першу чергу це інструмент правового аналізу та доказування», — зазначив Л.Буравльов. За допомогою відомостей із реєстру прав можна встановити наявність або відсутність зареєстрованого речового права, визначити суб’єктів цього права, ідентифікувати об’єкт нерухомого майна, перевірити наявність іпотеки, арешту, заборони відчуження або іншого обтяження, а також проаналізувати всю історію реєстраційних дій і сформувати доказову базу для судового або позасудового захисту.

Доступ до реєстрів надається на підставі договору, укладеного між адвокатом та ДП «НАІС». Умова одна — дані адвоката мають бути внесені до Єдиного реєстру адвокатів України. Зокрема, станом на червень 2026 року по Києву до реєстрів підключено вже понад 1100 адвокатів. Втім, на загальному тлі це краплина: адвокатів в Україні близько 60 тис., а за 5 місяців поточного року навчання з роботи з ДРРП пройшли лише 18 осіб.

Чотири кейси, де реєстр вирішив усе

Найбільший інтерес у присутніх викликали практичні приклади — реальні справи, в яких доступ до реєстрів став вирішальним. І.Петренко-Лєвченко та Л.Буравльов розповіли про чотири таких випадки.

Перший — захист від рейдерського захоплення. Власник бізнес-центру дізнався, що невідомі особи змінили замки та заявляють права на будівлю. Отримавши терміновий розширений витяг із ДРРП, адвокат виявив: за день до цього «чорний реєстратор» змінив власника майна на підставі підробленого договору купівлі-продажу. Витяг із конкретним часом реєстрації дозволив миттєво звернутися до суду та Офісу протидії рейдерству Мін’юсту. Суд наклав арешт на майно, що зупинило подальший перепродаж об’єкта третім особам.

Друга справа — стягнення збитків після ДТП. Опонент у суді запевняв, що не має грошей, офіційно не працює, а його автомобіль розбито. Пошук у ДРОРМ показав: публічних обтяжень чи арештів на інше майно боржника немає. Натомість аналіз Єдиного державного реєстру виявив, що він є 100% бенефіціаром прибуткового товариства, корпоративні права якого не перебувають у заставі. Адвокат подав клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на них. Щоб не паралізувати власний бізнес, опонент погодився на мирне врегулювання і виплатив компенсацію в повному обсязі.

Третій — поділ прихованого майна подружжя. Під час розлучення чоловік стверджував, що за роки шлюбу родина накопичила лише старий автомобіль. Комплексний пошук у ДРРП за його ідентифікаційним кодом з’ясував: рік тому, в період шлюбу, на нього було зареєстровано дві квартири в новобудовах і придбано преміальний позашляховик. Офіційні витяги були покладені в основу позовної заяви про поділ спільного майна, а суд одночасно заблокував будь-які реєстраційні дії щодо цих активів.

Четвертий — скасування безпідставного арешту під час купівлі квартири. Клієнт мав намір придбати квартиру, однак нотаріус відмовив у посвідченні угоди через наявний у базі арешт, накладений ще в 2011 році.

Детальний аудит архівних записів ДРРП показав: арешт накладено виконавчою службою за боргом, який попередній власник повністю сплатив понад 10 років тому. Проте державний виконавець так і не надіслав постанову про зняття арешту. Оскільки виконавче провадження вже було знищено за строком зберігання, адвокат використав зібрані архівні дані реєстру як головний доказ у суді — і домігся визнання арешту таким, що втратив чинність.

Флешка, Windows і оплата до бюджету

Окремо на заході зупинилися на практичних питаннях, які найчастіше виникають в адвокатів при спробі підключитися до реєстрів. Перше з них — вид електронного підпису. І.Петренко-Лєвченко пояснила: для роботи з ДРРП та ДРОРМ підходить не будь-який КЕП, а лише захищений електронний носій — так званий токен або алмаз. «Багато адвокатів кажуть: у мене є «приватбанківський» ключик, я з ним зможу працювати з реєстрами. Ні, категорично ні!», — наголосила спікер.

Носій коштує орієнтовно 1200—1500 грн., сертифікат до нього — 695 грн. на рік або 1200 грн. на два роки. Отримати захищений ключ можна безпосередньо у ДП «НАІС», яке має 22 філії по всій Україні. Н.Нестор запевнила, що за наявності всіх документів процедура займає 15—20 хв.

Другою системною проблемою, на яку звернули увагу учасники, стала несумісність реєстрів з операційними системами, відмінними від Windows. Голова комітету з лобіювання НААУ зазначив, що більшість адвокатів працює на Mac або iOS, тоді як договір з ДП «НАІС» передбачає Windows 10 і вище. «На Windows працює максимум 10% адвокатів», — констатував він. Н.Нестор підтвердила: питання сумісності з іншими платформами технічно можливе, але рішення ще не прийнято.

Третє практичне питання — оплата за користування реєстрами. Один із учасників у прямому ефірі розповів, що витратив «півдня на пошук інформації, щоб заплатити гроші», але так і не зміг з’ясувати реквізити — навіть після запиту до податкової.

Л.Буравльов пояснив механізм: адвокати платять не ДП «НАІС», а до державного бюджету. Розмір плати — 0,02 прожиткового мінімуму за витяг з ДРОРМ (66,56 грн. станом на 1 січня 2026 року) та 0,04 — за пошук у ДРРП (133,12 грн.). Реквізити розміщені на сайті Державної казначейської служби. За підсумками заходу сторони домовилися випустити спільний інформаційний лист із покроковою інструкцією — де отримати флешку з КЕП та як знайти реквізити для оплати.

Завершуючи захід, Н.Нестор запросила адвокатів звертатися до ДП «НАІС» напряму — підключатися до реєстрів, проходити навчання та ставити запитання. «Ми відкриті до діалогу, відкриті до ваших пропозицій і зворотного зв’язку. Саме така колаборація з професійною спільнотою дозволяє нам удосконалювати наші сервіси», — додала вона.

Закон і Бізнес