У чому різниця між договором дарування та договором пожертви

Цивільний кодекс передбачає два схожі, але принципово різні інструменти — договір дарування та договір пожертви.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Судову владу.

Договір дарування: повна зміна власника

Відповідно до статті 717 Цивільного кодексу одна сторона безоплатно передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні майно чи майнові права у власність.

Предметом договору дарування можуть бути будь-які рухомі речі, зокрема гроші та цінні папери, нерухоме майно, а також майнові права.

Головна умова: відсутність будь-яких зустрічних зобов’язань. Дарувальник не може висувати вимог щодо подальшого використання переданого майна.

Наслідки: після отримання дарунка особа або організація стає його повноправним власником і використовує майно на власний розсуд. Контролювати подальшу долю майна дарувальник уже не може.

Договір пожертви: допомога з конкретною метою

Пожертва (стаття 729 ЦК) є особливим різновидом договору дарування, де ключове значення має наперед визначена мета використання майна.

Предметом договору пожертви можуть бути рухоме або нерухоме майно, кошти чи цінні папери. У договорі обов’язково зазначається конкретна мета використання пожертви. Водночас майнові права не можуть бути предметом договору пожертви.

Головна умова: у договорі чітко визначається цільове призначення майна. Наприклад, для закупівлі медичного обладнання для шпиталю або придбання спеціалізованого транспорту для військового підрозділу.

Наслідки: відповідно до статті 730 ЦК пожертвувач має право контролювати використання пожертви. Якщо майно використано не за цільовим призначенням, він може вимагати розірвання договору в судовому порядку.

Форма договору: усно чи письмово?

Цивільне законодавство встановлює чіткі вимоги до форми договорів дарування та пожертви.

Усна форма допускається щодо предметів особистого користування та побутового призначення. У такому самому порядку можуть здійснюватися й дрібні повсякденні пожертви.

Письмова форма є обов’язковою для:

рухомого майна, яке має особливу цінність;

майна, що передаватиметься в майбутньому.

Письмова форма з нотаріальним посвідченням є обов’язковою для договорів щодо:

нерухомого майна;

валютних цінностей між фізичними особами на суму, що перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Юридичний нюанс

На практиці під час підтримки благодійних зборів, гуманітарних ініціатив або волонтерських проєктів часто застосовується механізм публічної оферти або договору приєднання. У таких випадках письмова форма фактично підтверджується самим фактом передачі майна чи переказу коштів на визначені цілі.

Момент укладення договору

Договір пожертви вважається укладеним з моменту прийняття пожертви.

Договір дарування може вважатися укладеним як з моменту передачі дарунка, так і з моменту досягнення сторонами згоди, якщо договором передбачено обов’язок дарувальника передати майно в майбутньому.

У кого і як оформлювати?

Вибір процедури залежить від того, хто отримує допомогу.

Якщо отримувачем є військова частина або благодійна організація, звернення до нотаріуса зазвичай не потрібне. Достатньо укласти договір пожертви у простій письмовій формі та оформити акт приймання-передачі майна. Саме цей документ є підставою для взяття майна на облік.

Якщо отримувачем є фізична особа, а предметом договору виступає нерухомість або інше майно, для якого законом передбачено нотаріальне посвідчення, договір необхідно оформлювати у нотаріуса.

Тож якщо для вас важливо, щоб кошти або майно були використані для конкретної мети та ви мали право контролювати їх використання, доцільно укладати договір пожертви.

Якщо ж майно або майнові права передаються без будь-яких умов щодо їх подальшого використання, оптимальним варіантом буде договір дарування.

Закон і Бізнес