Укази про покарання та статус рабів нарешті скасували у Франції

Національні збори нарешті вирішили відмінити, який відносив людей до «рухомого майна». Він залишався чинним майже два століття після офіційного скасування рабства у Франції.

Ухвалений законопроект скасовує «Чорний кодекс» (Code noir) – указ, підписаний 1685 року Людовіком XIV, який регламентував життя рабів у всіх французьких колоніях, пише «Закон і Бізнес».

Франція була третьою за масштабами рабовласницькою державою Європи після Великоъ Британії та Португалії: з XVII по XIX століття вона відправила близько 1,4 млн африканців на плантації, що дозволило побудувати такі міста як Нант і Бордо. Пізніше імперія поширилася на чотири континенти, нагадує Euronews.

Власне рабство Франція скасувала ще 1794 року, під час Французької революції, але 1802-го Наполеон Бонапарт наказав направити війська на Гваделупу, щоб відновити його. Потім країна знову скасувала рабство — в 1848 році.

2001 року Франція визнала рабство та работоргівлю «злочинами проти людяності» (закон Тобіра). Однак ряд королівських указів XVII–XVIII століть, які встановлювали правовий статус поневолених людей уколоніях і відомих під назвою «Чорний кодекс», так і не було скасовано.

Після того, як депутати нижньої палати парламенту схвалили законопроект, його ще має розглянути Сенат.

Президент Еммануель Макрон підтримав скасування цих законів, зазначивши, що «мовчання, а часом і байдужість, яку ми майже два століття демонструємо стосовно цього «Чорного кодексу», — це не забудькуватість. Це перетворилося на форму образи».

В указах, перші з яких були складені за Людовіка XIV, зокрема, наказувалося, щоб усі поневолені люди були католиками, а власникам заборонялося змушувати їх працювати в неділю, йдеться в копії документа, розміщеного на сайті французького парламенту.

Але водночас раби проголошувалися «рухомим майном», що підлягає спадкуванню. Також передбачалися жорстокі покарання, включаючи відсікання вуха за спробу втечі, а діти рабів автоматично засуджувалися до тієї ж долі, що й їхні батьки.

Водночас, Франція досі не відмовилася від своїх колишніх колоній: чотири найстаріші — Гваделупа, Мартініка, Гвіана і Реюньйон — у 1946 році стали її заморськими департаментами, а приблизно 1,9 млн жителів, переважно нащадки рабів, залишилися громадянами П’ятої республіки.

Закон і Бізнес