Буква проти людини

Конкурс до ВРП: кого комітет ВР допустив і чому закон не виправляє помилок

Коли закон не передбачає права на помилку, навіть переплутані бланки чи описка в прізвищі можуть стати фатальними для кандидата. Комітет ВР з правової політики опинився між буквою закону і здоровим глуздом.

Претенденти без зауважень

На засіданні Комітету Верховної Ради з питань правової політики розглянули питання щодо проведення конкурсу на дві посади членів Вищої ради правосуддя. Понад 20 кандидатів підключились до відеозасідання і очікували рішення щодо відповідності поданих ними документів вимогам закону «Про Вищу раду правосуддя».

Перш ніж перейти до переліку, кілька членів комітету оголосили про конфлікт інтересів. Народний депутат Валерій Божик повідомив, що на виконання вимог ст.28 закону про запобігання корупції утримається від обговорення і голосування щодо кандидатури Валентини Сенік: у 2018 році він надавав їй правову допомогу як адвокат і підтримує особисті стосунки. Ще один депутат відмовився голосувати щодо кандидатки Наталії Савінової— вона є докторантом його батька і особисто знайома з членом його родини.

Представник секретаріату коротко доповіла про кожного кандидата. Щодо 22 претендентів зауважень не виникло, а саме щодо:

Білика Ігоря Анатолійовича,

Гацелюка Віталія Олександровича,

Гольник Лариси Владленівни,

Горбенко Наталії Олександрівни,

Григорова Андрія Миколайовича,

Житного Олександра Олександровича,

Кіт Марії Стефанівни,

Кіцелюка Василя Мирославовича,

Кучерявенка Миколи Петровича,

Незнайка Станіслава Володимировича,

Нешика Тараса Степановича,

Осіпової Олени Олександрівни,

Остапенко Ольги Валентинівни,

Попова Віталія Федоровича,

Придатка Віталія Миколайовича,

Проскуріна Дмитра Олександровича,

Рожнова Олега Вікторовича,

Сагайдака Андрія Васильовича,

Сенік Валентини Григорівни,

Сивухіна Григорія Сергійовича,

Фурсевича Віктора Володимировича,

Шевчука Олексія Анатолійовича.

Проект рішення щодо цих кандидатів підтримано пакетом: 12 — «за». Всі вони допущені до подальших етапів — спеціальної перевірки за законом «Про запобігання корупції», перевірки відповідно до закону «Про очищення влади» та передачі до етичної ради.

Поза конкурсом

Декілька кандидатів залишились поза конкурсом через неповний пакет документів. Так, виявилося, що у Віктора Братасюка, Андрія Загноя та Інни Кличко відсутня інформація про подання декларацій родинних зв’язків і доброчесності, яка вимагається п.6 ч.1 ст.8 закону «Про Вищу раду правосуддя».

Ярослав Мельник взагалі не подав три обов’язкові документи: письмову заяву щодо обрання, заяву про перевірку за законом «Про очищення влади» та письмову згоду на спецперевірку відповідно до пп.1, 12, 13 ч.1 ст. 8 того ж закону.

Стосовно Олександра Соляри секретаріат зазначив: кандидат отримав диплом про вищу юридичну освіту в червні 2012 року, тож на момент розгляду ще не набув необхідний 15-тирічний стаж у сфері права.

Андрій Рищенко на засідання не з’явився — він паралельно складав іспит у Вищій кваліфікаційній комісії суддів.

Прізвище з двох версій

Нестандартна ситуація виникла із суддею Харківського окружного адміністративного суду Оленою Заїчко. Секретаріат зафіксував розбіжність: у письмовій заяві щодо обрання на посаду члена ВРП прізвище записано «Заїчка», тоді як у доданих копіях документів — «Заїчко». Голова комітету виніс питання на окреме голосування.

Кандидатка пояснила, що це технічна орфографічна помилка і підтвердила правильне написання — «Заїчко». Вона також зазначила, що схожа ситуація траплялась і в довідці за 2015 рік: «Навіть мені відомо, що у документі щодо спецперевірки за 15-й рік зазначено два варіанти». Голова комітету уточнив: у тій довідці прізвище теж не збігається, але виправити офіційний документ власним підписом кандидатка не може.

Народний депутат Роман Бабій запитав, чи є потреба у виправленні документів для «чистоти документообігу». Після того, як з’ясувалося, що в заяві прізвище написано від руки, більшість депутатів схилилась до думки, що йдеться про банальну описку. «Давайте підтримаємо і хай іде далі. Далі буде ще багато перепон, щоб зняти кандидата», — зауважив народний депутат Сергій Власенко. За результатами голосування — 12 «за», 1 утримався — кандидатку допущено до подальших етапів конкурсу.

Дві однакові замість двох різних

Найгострішою стала дискусія навколо судді Любарського районного суду Житомирської області Валерія Вальчука. Секретаріат зафіксував: у поданих матеріалах відсутня письмова згода на проведення спецперевірки, подання якої вимагається п.13 ч.1 ст.8 закону. Натомість у пакеті виявилось дві однакові згоди на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів. Водночас у самій заяві зазначено, що згода на спецперевірку нібито подана.

Кандидат повідомив, що вважав документ поданим. «Коли я збирав перелік цих документів, я його перевіряв. Мені здалося, що ця згода присутня в тому пакеті», — пояснив він. За його словами, підписуючи бланки, він, очевидно, поклав два однакові замість двох різних. Документи надсилались «Новою поштою» без опису вкладення.

Р.Бабій першим зауважив, що ситуація відрізняється від інших відмов: у попередніх кандидатів документів не було навіть у переліку до заяви, тут же вони зазначені як подані. Оскільки апарат Верховної Ради не склав акта про відсутність документа, а пошта приймала конверт без опису вкладення, встановити, чия сторона допустила помилку, неможливо. Нардеп запропонував «уникати надмірного позитивізму і формалізму» та надати кандидату можливість подати відсутній документ.

Народний депутат Сергій Демченко підтримав цю позицію: «Будь-яка недосконалість точно має трактуватися на користь особи, яка з одного боку виступає проти держави з документами». Він запропонував зробити перерву і дозволити кандидату долучити відсутній документ. Перший заступник голови комітету Василь Німченко наполягав, що відповідальність за підготовку засідання лежить і на комітеті: «Якщо ми вже винесли і не перевірили — це і наша вина». Народний депутат Михайло Новіков звернув увагу: апарат не зобов’язаний актувати відсутність документів при прийнятті, тому встановити, де саме зник документ, неможливо без службового розслідування.

Проте народний депутат Ігор Фріс і секретар засідання Сергій Соболев виступили однозначно проти. «Ми не можемо нічого добавляти, дозволяти, — підкреслив І.Фріс. — Якщо ми зараз приймемо інше рішення, ми фактично ставимо під удар весь конкурс». С.Соболев додав: «З’ясовувати на комітеті, чому там вкладені дві однакові заяви — це не наше питання. Людина хоче оскаржувати це в суді — будь-ласка, але наше завдання зафіксувати: перелік документів відповідає чи ні».

Голова комітету пояснив: чинна редакція закону про вищу раду правосуддя, на відміну від закону про Конституційний Суд, не передбачає можливості надавати строк на усунення недоліків. «Якщо закон один для всіх, то як би це не було прикро — може бути тільки одне рішення», — підсумував він. Проект рішення про припинення участі В.Вальчука у конкурсі набрав 6 голосів «за» при 5 утриманнях.

Відпускаючи кандидата, голова комітету висловив жаль: технічна помилка — скоріш за все, два однакових бланки замість двох різних — зупинила участь у конкурсі. «Цей закон не дозволяє нам надавати жодного строку для виправлень, — зазначив він. — Тут ми обмежені в діях».

Дискусія, що розгорнулась навколо одного відсутнього аркуша, показала: закон «Про Вищу раду правосуддя» — на відміну від механізму виправлення недоліків, передбаченого для конкурсу до Конституційного Суду, — не залишає простору ані для людяності, ані для здорового глузду.

Таким чином, до перегонів на дві посади членів ВРП допущені 23 кандидати. Утім, попереду ще довгий шлях, доки ЕР визначиться із тим, хто з них може бути обраний парламентом. Як відомо, повноваження діючих представників парламенту в органі суддівського врядування збігають у серпні цього року.

Закон і Бізнес