Як убезпечити комерційну нерухомість від злочинних схем і тиску правоохоронців
Нерухомість вважається одним із найнадійніших активів бізнесу. Але що як ця надійність — оманлива, а реєстраційний запис не захищає ні від шахраїв, ні від інтересу з боку правоохоронців?
Симбіоз трьох
На базі Національної асоціації адвокатів України відбулась дискусія, присвячена правопорушенням у сфері нерухомості. Захід зібрав представників правоохоронних органів, нотаріату, Департаменту комунальної власності м.Києва та адвокатської спільноти.
Старший слідчий, капітан поліції Валерія Копин розповіла, що злочини у сфері нерухомості — це справи, в яких слідчий фізично не може працювати самостійно.
«Це симбіоз прокуратури, слідчого та Міністерства юстиції, в якому при правильній взаємодії ми отримуємо ефективний і швидкий результат», — пояснила вона.
До цієї категорії злочинів відносять шахрайство, підроблення документів, службове підроблення, зловживання владою, легалізацію доходів, самовільне будівництво та самовільне заняття земельних ділянок. Особливість цих справ полягає в тому, що вони завжди мають документальну природу — доказову базу формують передусім з реєстрів, до яких слідчі мають доступ.
Ключовим інструментом розслідування В.Копин назвала камеральну перевірку Мін'юсту. Він надає офіційну оцінку дій реєстратора з конкретним переліком порушень і стає документальною базою для провадження. Нова судова практика підтверджує: камеральні перевірки, призначені слідчими або прокурором, у господарських судах не скасовуються. «Ми маємо законні підстави їх проводити. Коли є вже класна судова практика, можна показувати її нотаріусам і реєстраторам», — зазначила слідчий.
Досвід чотирьох років розслідувань дозволив В.Копин сформувати власний «топ порушень» реєстраторів. На першому місці — реєстрація об'єктів, які фактично не існують, або реєстрація виключно на підставі технічного паспорту без правовстановлюючих документів (так звана туалетна схема 91-го року). З 2022—2023 років набула поширення інша схема — штучне збільшення площі об'єкта нерухомості. «Наприклад, у людини законно зареєстровано 50 м2. Далі вона замовляє довідку про технічні показники з цифрою у 2,5 тисячі квадратів, обходить усі дозвільні процедури й несе цей один документ до реєстратора. Так бізнес намагається легалізувати те, що вже побудував без жодних дозволів», — пояснила спікер.
Підсумовуючи свій виступ, В.Копин підкреслила: «Ефективне розслідування злочинів у сфері нерухомості — це зовсім не про одного слідчого. Обов'язково синергія прокурора, слідчого, Міністерства юстиції і всіх інших органів. В цих злочинах це лише колективна робота, яка в подальшому дає результат».
Архів — не трофей
Голова відділення Нотаріальної палати України у м. Києві, приватний нотаріус Наталія Козаєва зайняла принципово іншу позицію й зосередилась на тому, як слідчі органи зловживають найбільш жорсткими процесуальними інструментами.
Нотаріальна таємниця, нагадала Н.Козаєва, охороняється ст.8 закону «Про нотаріат» та ст.162 КПК. Це стосується не лише самих нотаріальних дій, а й навіть факту звернення до нотаріуса. Стаття 65 КПК прямо забороняє допит нотаріуса як свідка щодо відомостей, які становлять нотаріальну таємницю, — крім випадків, коли є згода зацікавлених осіб.
Проте слідчі дедалі частіше вдаються до обшуків, хоча закон передбачає цей інструмент лише тоді, коли інші способи отримання доказів є неефективними. «Тимчасовий доступ до документів — це гарне підґрунтя для обшуку, де слідчі органи не вступають у конфлікт з нотаріусом, але отримують повну можливість ознайомитися з документами і зняти копії», — зауважила нотаріус.
Ситуацію ускладнює те, що під час обшуків нерідко вилучаються комп’ютери і телефони нотаріуса. «Мій нотаріальний архів — це нотаріальна таємниця всіх людей, які до мене зверталися за 16 років. Як можна забрати комп’ютер у зв'язку зі справою про якусь одну довіреність?» — риторично запитала Н.Козаєва. Правомірна альтернатива, на її думку, проста: у присутності нотаріуса зайти до командного рядка, знайти конкретні документи й скопіювати їх на знімний носій із фіксацією в протоколі.
Спікер розповіла про реальний випадок із практики: в 2024 році до нотаріуса прийшли одночасно з обшуком удома і в офісі. Слідчі виламали двері, перерізали дроти охоронної сигналізації і вилучили два нотаріальні реєстри за 2024 рік, печатку, електронний цифровий підпис, ключі доступу до реєстрів та пачку нових бланків. «Справа стосувалася двох довіреностей. Якби вони до мене прийшли, я б їм дала ці документи. Нащо було все це?» — переказала нотаріус слова своєї колеги. Справа врешті-решт була закрита, нотаріуса виправдано, але три місяці витрачено на повернення вилученого.
Н.Козаєва окремо звернула увагу на проблему втрати нотаріальних архівів: документи, вилучені в рамках слідчих дій, іноді безслідно зникають — передаються між підрозділами і так і не повертаються. «Цей архів не належить нотаріусу, він належить державі. Давайте будемо старатися, щоб нотаріальний архів держави був цілісним і збереженим», — наголосила вона.
Перевіряти до, а не після
Адвокат, заступник голови профільного Комітету НААУ Дмитро Навроцький виступив з конкретними рекомендаціями для тих, хто планує придбати нерухомість і прагне убезпечити себе від подальших судових спорів.
Верховний Суд, зауважив Д.Навроцький, виходить з того, що добросовісність набувача є презумпцією спростовною. Суддя може прямо запитати покупця: «Ваша земельна ділянка знаходиться посеред лісу. Ви не бачили, що навколо вас дерева?» Або: «До вашої ділянки залишалося 2 метри від берега водойми. Ви дійсно не бачили?». Щоб такі питання не стали проблемою, спікер рекомендував проводити комплексний аудит нерухомості до укладення угоди.
Спікер виділив три етапи due diligence. Перший — перевірка відкритих даних: реєстру речових прав, реєстру судових рішень, Державного земельного кадастру, де необхідно звірити цільове призначення ділянки. Другий — технічна перевірка: залучення геодезиста, який зіставить ділянку в натурі з кадастровою картою та виявить можливе накладення на землі водного, лісового чи історико-культурного фонду. Третій — адвокатські запити до органів, що можуть містити «приховані загрози»: підприємств ДП «Ліси України», Держводагентства, органів місцевого самоврядування.
«Коли у вашого клієнта буде хоча б попередній аудит із зібраними письмовими доказами, шанси довести розумну обачність у суді суттєво зростають», — підсумував адвокат.
Заслужений юрист України Юрій Кризський, завершуючи дискусію, зазначив, що відчуває «порозуміння між сторонами» і не відчув «напруги між спікерами». Він також висловив практичну пораду: варто провести кілька спільних нарад між Департаментом комунальної власності і правоохоронними органами, щоб виробити спільний підхід до аукціонів і не відлякувати потенційних інвесторів.
«Економіка не може бути ефективною, якщо вона не базується на потужній і гнучкій правовій системі», — резюмував Ю.Кризський.
Найкращою ж рекомендацією для бізнесу, з якою погодились усі учасники заходу, залишається глибокий due diligence нерухомого майна — бажано до того, як слідчий прийде з обшуком.
Учасники круглого столу обговорили, як захистити комерційну нерухомість від злочинних схем і надмірного тиску правоохоронців.
Матеріали за темою
У Лондоні на LIDW обговорюють виконання арбітражних рішень, цифрові активи та санкційні ризики
05.06.2026
Ефективність судового захисту vs обмеження позивача у шляхах досягнення бажаного відновлення прав
05.06.2026
Як перейти від правоохоронної системи до незалежної адвокатської практики, розповіла ветеран поліції
29.05.2026
Коли успадковану нерухомість можна продати
12.05.2026


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!