Три міфи щодо прийнятого закону про цифровізацію виконавчого провадження

Навколо ухваленого Верховною Радою 7 квітня 2026 року законопроєкту №14005 про цифровізацію виконавчого провадження вже з’явилося чимало спекуляцій та міфів.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Мін’юст.

Частина з них — про «тотальний контроль», інші — про нібито порушення європейських стандартів чи загрозу для кожного боржника.

Насправді ж цей документ не змінює базових підходів до виконання рішень, а модернізує процедури — робить їх швидшими, прозорішими та більш захищеними від зловживань. Для громадян це означає менше бюрократії, чіткіші правила, автоматичне зняття обмежень після погашення боргу, а також додаткові гарантії захисту майнових прав.

Мін’юст зібрав найпоширеніші міфи, які зараз поширюються, і поясню, що стоїть за ними насправді.

Міф 1: В кого є хоча б одна гривня боргу - така людина автоматично потрапляє до Єдиного реєстру боржників, а виконавці можуть заблокувати всі її рахунки та майно без обмежень.

Реальність: Закон не змінює діючих правил стягнення заборгованості: борг списується з банківського рахунку. Якщо борг менше 432 350 грн, виконавчих дій стосовно єдиного житла не проводиться.

Міф 2: Після набуття чинності Законом громадян включатимуть до реєстру боржників без рішення суду.

Реальність: Реєстр боржників функціонує з 2017 року. Цей закон нічого не змінює, боржника вносять до Реєстру виключно на підставі виконавчих документів, зокрема виданих за рішенням суду.

Міф 3: Ухвалений закон суперечить праву Європейського Союзу.

Реальність: Він входить до пакета законопроєктів у межах програми Ukraine Facility і є частиною запланованих реформ. Закон відповідає Угоді про асоціацію та зобов'язанням України перед ЄС.

Закон і Бізнес