Ухвала суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, що ухвалюється на стадії виконання судових рішень, підлягає апеляційному оскарженню незалежно від результату розгляду подання виконавця.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції справі №331/6717/25, інформує «Закон і Бізнес».
У цьому провадженні державний виконавець звернувся із поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні подання, а апеляційний суд відмовив у відкритті провадження, зазначивши, що відповідна ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
КЦС зауважив що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (див., рішення ЄСПЛ від 21.10.2010 у справі «Diya 97 v. Ukraine», №19164/04).
Колегія КЦС указала на сталу практику щодо підходу, за яким ухвали підлягають апеляційному оскарженню. В основу підходу покладена ідея неодмінності дотримання конституційного права особи на судовий захист. Суть цього підходу полягає в тому, що:
1) ухвали, вказівка про можливість оскарження яких прямо зазначена в ч.1 ст.353 ЦПК, є самостійними об’єктами апеляційного оскарження;
2) заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч.2 ст.353 ЦПК);
3) ухвали суду, які залежно від їх змісту та стадії процесу не можуть бути оскаржені шляхом включення заперечень до рішення суду, можуть бути оскаржені окремо від рішення, якщо особа, яка подає скаргу, не може поновити свої права в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції.
Тому КЦС зазначив, що апеляційний суд не врахував, що тлумачення п.31 ч.1 ст.353 ЦПК має відбуватися з урахуванням можливості/ неможливості поновити свої права особою, яка подає апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду.
Отже, КЦС виснував, що особливістю судового рішення щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України є те, що воно ухвалюється на стадії виконання судових рішень про стягнення заборгованості. Тож оскаржити його одночасно з рішенням суду неможливо.


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!