Найбільш виснажливою та стомлюючою частиною роботи європейського прокурора була боротьба з інституційною тенденцією ЄС до пом’якшення, затягування та бюрократизації боротьби з шахрайством та корупцією.
Про це розповіла в інтерв’ю Euractiv Лаура Кьовеші — перша жінка, яка обійняла посаду європейського прокурора, пише «Закон і Бізнес».
Європейська прокуратура (EPPO), створена в 2021 році з метою боротьби з серйозними фінансовими злочинами проти ЄС, під її керівництвом порушила понад 3600 справ, заморозила понад мільярд євро у злочинних організацій, включаючи найнебезпечнішу у світі мафію, і часом проводила розслідування щодо деяких з найвищих позицій.
Однак, за словами Л.Кевеші, в якийсь момент свого перебування на посаді високопосадовець Європейської комісії порадив їй пом’якшити публічні заяви про масштаби корупційних та шахрайських справ, які розкривають її відомство.
Вона відповіла: «Як ви наважуєтеся мені це говорити? Ми є незалежними. І якщо є справа, то в наші повноваження входить її розслідування», — згадувала вона, саркастично наголошуючи на тому, що не може заплющувати очі на звинувачення, якщо в них фігурують високопосадовці ЄС.
Цей діалог відображає головну проблему, з якою Л.Кьовеші зіткнулася за 6 років своєї каденції, що закінчується цієї осені: найбільшою перешкодою для захисту грошей ЄС є не лише злочинці, які намагаються їх вкрасти, а й політичні та інституційні системи блоку, які, як і раніше, роблять контроль за вкрай утрудненим.
ЄС, зазначила вона, створив багаторівневу систему контролю, покликану запобігати правопорушенням, але не завжди забезпечуючи її ефективність на практиці.
«Існує безліч органів влади, відомств, установ, які мають запобігати шахрайству, проводити аудит, звітувати», — сказала вона. «А потім одного разу розумієш, що ніхто насправді не робить того, що повинен».
Так, згідно зі звітом, минулого року було виявлено ймовірні випадки шахрайства та інших фінансових злочинів на суму близько 67 млрд євро.
Водночас ЕРРО зіткнулася з національними конституційними нормами, які захищають політиків від контролю та блокують розслідування. Одним із найяскравіших прикладів, за її словами, стала залізнична катастрофа в Темпі в 2022 році на півночі Греції, внаслідок якої загинули 57 людей, і яка пов’язана з нецільовим використанням коштів ЄС на забезпечення безпеки на залізницях.
На її думку, справжня проблема полягає не в існуванні імунітету для політиків, а в тому, що ці бар’єри можуть завадити прокурорам навіть встановити факти та довести провину чи невинуватість. Скасування імунітету — це лише мінімальна умова для функціонування правосуддя, сказала вона. І проблема, стверджує вона, не обмежується Грецією.
Усередині самих інститутів ЄС Л.Кьовеші також зіткнулася з протидією з боку Європейської рахункової палати у зв’язку зі спробами розслідувати звинувачення в нецільовому витраченні коштів ЄС, що датуються 2022 роком і зачіпають колишнього голову палати Клауса Хайнера Лене. Він заперечував ці звинувачення.
Той факт, що ЄСП, власний орган ЄС з контролю за витратами, чинила опір прокурорській перевірці на підставі імунітету, спонукав Л.Кьовеші звернутися до найвищого суду ЄС у справі, яка досі розглядається. «Це питання принципу», — сказала вона.
За словами Л.Кьовеші, ЕРРО стикається з хронічними обмеженнями ресурсів на більшій частині блоку. У Бельгії — країні, де розташовані багато інститутів ЄС і яка є великим центром митного та ПДВ-шахрайства — її відомство потребувало щонайменше 8 прокурорів, але воно розпочинало роботу всього з двома, часто без достатньої підтримки з боку поліції.
В одній великій справі про шахрайство, за її словами, було призначено лише одного слідчого. «Відсутність підтримки з боку держав-членів може вплинути на тривалість розслідувань», — сказала вона, маючи на увазі справи, які досі не завершені, — включаючи розслідування в Бельгії за найбільшим в історії ЄС контрактом на закупівлю вакцин, яке зачіпає роль Урсули фон дер Ляйєн.
Окрім інституційного опору та хронічного браку ресурсів ЕРРО тепер стикаються з ще одним чинником тиску: дезінформацією. Це особливо яскраво виявилося в Греції та Хорватії, де її команда зазнала «систематичних атак», а сама вона стала мішенню для приватної розвідувальної компанії Blackcube.
Лаура Кьовеші: «Прокурор, який не має ворогів, — не справжній прокурор».
Матеріали за темою
МОК захистив право олімпійців на чесну стать
28.03.2026


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!