На межі втручання ВККС у приватне життя кандидата в судді вказала ВП ВС

Сама лише реакція кандидата на факти із свого приватного життя не може вказувати на емоційну нестійкість, оскільки лише він може оцінювати складність таких запитань у вимірі внутрішніх відчуттів.

На це звернула увагу Велика палата Верховного Суду, скасовуючи рішення ВККС від 9.10.2025 №481/ас-25 про визнання особи такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями особистої та соціальної компетентності, інформує «Закон і Бізнес».

Розглядаючи питання стосовно оцінювання комісією кандидата за критерієм соціальної компетентності, ВП ВС наголосила, що межі публічності особи, яка обіймає або претендує на посаду судді, як і межі оцінки її поведінки, не є неосяжними. Адже дискреція комісії вимагає існування легітимної мети, дотримання правової процедури та принципу пропорційності. Втручання у приватне життя особи в межах кваліфоцінювання є правомірним лише за наявності прямого та об’єктивного зв’язку між відповідними обставинами приватного життя та здатністю особи здійснювати правосуддя або впливом таких обставин на суспільних авторитет судової влади.

У даному випадку, запитання ВККС стосувалися обставин життя колишнього чоловіка позивачки, з яким вона розірвала шлюб ще у 2011 році. Як зазначено в самому рішенні комісії, обговорення стосувалося мотивів рішення ГРД щодо можливого отримання вигоди за рахунок майна, неправомірно набутого її колишнім чоловіком.

Однак, судження ВККС про те, що адресовані кандидату запитання не були складними чи провокаційними, поставлені коректно, толерантно, однак її реакція виявилася надмірно емоційною, не можуть бути сприйняті Судом як об’єктивні та мають характер припущення. Адже лише сама позивачка може оцінювати складність таких запитань для неї у вимірі своїх внутрішніх відчуттів (почуттів), емоцій, які виникають під час згадки про колишнє сімейне життя.

Також ВП ВС зауважила, що жодних інших запитань в аспекті відповідності кандидата показнику «емоційна стійкість» комісією не задано. До прикладу, як кандидат відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності; які приклади стресових ситуацій може згадати і яким чином вона контролювала свій емоційний стан у таких ситуаціях.

Також, за висновком ВП ВС, комісією не надано оцінки обставинам, про які повідомляла кандидат як на прояв «емоційної стійкості», а саме, що має багаторічний досвід адвоката у кримінальних справах, у тому числі, за обвинуваченням у скоєнні особливо тяжких злочинів.

Тож Суд уважає, що комісія, оцінюючи кандидата на відповідність критерію соціальної компетентності, діяла без дотримання принципу пропорційності, не забезпечивши необхідного балансу між суспільним інтересом у формуванні доброчесного та компетентного суддівського корпусу та правом особи на захист від втручання у сферу приватного життя, обставини якого, в даному випадку, не мають безпосереднього зв’язку з виконанням професійних обов’язків судді.

Закон і Бізнес