Грузинський парламент затвердив пакет поправок до кількох законів, який запроваджує кримінальну відповідальність за неузгоджені з владою закордонні гранти та обмежує політичну активність.
Зміни до «закону про гранти» було затверджено у третьому та остаточному читанні 78 голосами проти 9. Також депутати підтримали поправки ще до 6 законів, у тому числі Кримінального кодексу Грузії, пише «Закон і Бізнес».
Згідно з нововведеннями, грантом тепер вважатимуться будь-які кошти, отримані з-за кордону як фізичною, так і юридичною особою, якщо вони використовуються для впливу на органи влади або частину суспільства з наміром зміни чи формування політики Грузії, зазначає Бі-Бі-Сі.
Заборона на видачу закордонних грантів без схвалення влади була запроваджена в Грузії ще навесні минулого року, поряд із серією законів проти цивільного сектору та ЗМІ. З набранням чинності новими змінами попередню згоду уряду мають отримувати й зареєстровані за кордоном організації для передачі «гранту» своїм філіям та представництвам.
За отримання та використання гранту без відповідного дозволу тепер загрожує кримінальна відповідальність у вигляді штрафу, громадських робіт чи позбавлення волі на строк до 6 років.
Тим, хто працював у організації, яка отримувала понад 20% закордонного фінансування, буде заборонено вступати до політичних партій протягом 8 років після отримання останньої виплати від організації. Такі організації з осені 2024 року влада зобов’язала реєструватися як «провідники інтересів іноземної сили»
Під нові обмеження підпадають і підприємці. Комерційним організаціям забороняється займатися політикою.
Згідно з початковою версією законопроекту, за порушення загрожували штрафи, але під час розгляду поправок депутати підтримали запровадження в разі повторного порушення кримінального покарання стосовно відповідальної за такі дії особи.
До пакету змін було додано нову кримінальну статтю про «екстремізм, спрямований проти конституційного порядку Грузії», яка передбачає покарання у вигляді штрафу, громадських робіт або позбавлення волі до 3 років. Під неї підпадають заклики до масової непокори органам влади, «систематичні» заклики до створення альтернативних органів, «створення уявлення про нелегітимність конституційних органів та заподіяння шкоди інтересам країни або створення такої загрози» та інші подібні дії.
Мотив «невизнання конституційних органів» під час скоєння злочинів буде обтяжливою обставиною.
Зміни не лише суперечать низці фундаментальних прав людини, а й криміналізують здійснення цих прав, заявили, коментуючи поправки, в організації Transparency International Georgia.
Пакет поправок представляв у парламенті 33-річний голова комітету з юридичних питань Арчіл Гордуладзе.
Матеріали за темою


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!