Про що може говорити «часова сліпота» та як їй протистояти — експерти

Чи доводилося вам часто турбуватися через страх запізнитися і підвести друзів? Така «часова сліпота» широко описана при СДВГ. Але експерти попереджають: запізнення не завжди пов’язане із цим синдромом.

«Часова сліпота» означає труднощі в оцінці того, скільки часу займають завдання або скільки часу пройшло. Це явище давно асоціюють із СДВГ, а в деяких випадках — із аутизмом, пише «Закон і Бізнес».

В останні роки ця концепція набирає популярності в соцмережах, що викликає суперечки про те, де проходить межа між визнаним станом та поведінкою, яку інші сприймають як неорганізованість або навіть нечемність, зазначає Euronews.

Експерти кажуть, що «часова сліпота» пов'язана із виконавчими функціями лобових часток мозку та є добре задокументованою особливістю СДВГ. За їхніми словами, якщо хронічні запізнення є «однією із зірок у сузір’ї симптомів», це може вказувати на стан, що піддається лікуванню.

При цьому не кожен, хто спізнюється, має СДВГ, і це не може бути автоматичним виправданням. Також важливо розуміти причини запізнень, що повторюються.

Дехто уникає приходити заздалегідь, тому що не любить світську бесіду, що часто пов'язане з тривожністю. Іншим може видаватися, що вони позбавлені контролю над своїм життям, і запізнення стають способом повернути автономію, зазначає терапевт зі США Джеффрі Мелтцер, який працює з людьми, що мають труднощі з пунктуальністю.

Щоб впоратися із «часовою сліпотою», він пропонує використовувати просту «картку подолання»: на одному боці спростувати страх, що лежить в основі, на іншій — нагадати про наслідки запізнення. Наприклад, з одного боку написати: «Відвідування цієї зустрічі не означає, що я втрачаю свободу». На інший: «Чергове запізнення засмутить людей на роботі».

За його словами, найскладніше впоратися із запізненнями, продиктованими почуттям власної винятковості. Адже люди, які вважають свій час важливішим за чужий, можуть самі собі дозволяти приходити пізно, і це часто поєднується з іншими формами поведінки, що підкреслюють відчуття переваги.

Такі люди будуть виявляти почуття привілейованості й в інших сферах, наприклад паркуватися на місцях для людей з інвалідністю або прагнути ефектно з’явитися на заході, аби привернути увагу.

Втім, інструменти, які допомагають людям із СДВГ, можуть стати в нагоді кожному, хто зазнає труднощів з часом.

Наприклад, використовувати розумний годинник або кілька годинників, щоб розбивати завдання на дрібніші кроки та уникати надмірного навантаження, а також вести докладні списки того, скільки насправді займають повсякденні завдання. Тоді можна буде реально оцінити те, скільки часу йде на рутинні дії — наприклад, від підйому з ліжка до виходу з дому — і тим самим закласти потрібний час підйому, щоб не запізнитися на зустріч чи роботу.

Закон і Бізнес