Чи враховується в суддівський стаж робота до отримання диплома — ВП ВС

Закон «Про статус суддів» не вимагав наявності вищої юридичної освіти на момент перебування на посаді, пов’язаній з керівництвом та контролем за діяльністю судів, як умови зарахування такого періоду до суддівського стажу.

Із таким висновком Касаційного адміністративного суду у справі №990/139/25 погодилася й Велика палата ВС, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі суддя просила суд визнати протиправним рішення ВРП від 25.03.2025 №611/0/15-25 «Про звільнення Особи 1 з посади судді Полтавського апеляційного суду у зв’язку з поданням заяви про відставку» в частині незарахування до стажу роботи на посаді судді часу роботи на посаді начальника відділу організаційного забезпечення судової діяльності управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції у період з 11 лютого по 4 грудня 1997 року.

У відзиві Вища рада правосуддя наголошувала, зокрема, на необґрунтованості доводів стосовно зарахування до стажу роботи періоду з 11 лютого по 4 грудня 1997 року на посаді начальника відділу управління юстиції, оскільки в цей час вона ще не мала вищої юридичної освіти. ВРП стверджувала, що стаж професійної діяльності у сфері права обчислюється лише після здобуття особою відповідної освіти, яку позивачка отримала лише в лютому 1998 року.

Суд першої інстанції визнав необґрунтованим такий довід ВРП, указавши, що абз.2 ч.4 ст.43 закону «Про статус суддів» №2862-ХІІ не містить вимоги щодо обов’язкової наявності вищої юридичної освіти на момент перебування на посаді, пов’язаній з керівництвом та контролем за діяльністю судів, як умови зарахування такого періоду до суддівського стажу. Ключовим критерієм в цьому випадку є зміст виконуваної роботи в контексті повноважень і функціональних обов’язків особи на той момент.

ВП ВС погодилась із таким висновком, додавши, що компетенція Міністерства юстиції, а відповідно і його обласних управлінь, у спірний період (до 17.01.2003) охоплювала ключові аспекти управління та контролю за діяльністю судів. Посада начальника відділу організаційного забезпечення судової діяльності в територіальному управлінні юстиції, яку обіймала позивачка, передбачала безпосереднє забезпечення організаційного функціонування судів на регіональному рівні, що, за своїм змістом, відповідає критеріям, встановленим абз.2 ч.4 ст.43 закону №2862-ХІІ. Фактичне виконання таких обов’язків підтверджувалось не лише записами в трудовій книжці, а й системним тлумаченням правової природи зазначеної посади у контексті нормативного акта, що регламентував повноваження Мін’юсту в той період.

Отже, ВП ВС виснувала, що до стажу роботи, що дає право на відставку, має бути зарахований спірний період роботи на посаді начальника відділу організаційного забезпечення судової діяльності Управління юстиції у Полтавській області Мін’юсту в 1997—1999 рр.

Закон і Бізнес