Що враховує суд при визначенні розміру аліментів

Розмір аліментів має бути достатнім для задоволення основних потреб дитини. З метою гарантування справедливого підходу до визначення розміру аліментів закон встановлює чіткі орієнтири, якими керується суд при ухваленні рішення.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Мін’юст.

Основні критерії, що враховуються судом

За вибором одного з батьків, з ким проживає дитина, аліменти можуть стягуватися у частці від доходу платника або у твердій грошовій сумі. Під час визначення їх конкретного розміру суд оцінює сукупність таких юридично значимих обставин:

- стан здоров’я та матеріальне становище дитини й платника аліментів;

- наявність інших утриманців у платника, зокрема дітей, непрацездатних чоловіка/дружини, батьків;

- наявність майна та майнових прав, у тому числі рухомого й нерухомого майна, грошових коштів, корпоративних прав, прав інтелектуальної власності;

- доведені витрати платника, зокрема на придбання цінного майна, якщо вартість таких витрат перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи та не підтверджено законне походження коштів;

- інші обставини, що мають істотне значення, відповідно до вимог сімейного законодавства.

Мінімальний та рекомендований розмір аліментів

Законодавство встановлює імперативну норму: мінімальний розмір аліментів не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму, визначеного для дитини відповідного віку.

Водночас рекомендований розмір аліментів дорівнює повному прожитковому мінімуму для дитини, і суд може визначити саме такий обсяг утримання, якщо фінансові можливості платника це дозволяють.

При встановленні наявності витрат, які істотно перевищують задекларований дохід, та у разі відсутності доказів законного джерела походження коштів, суд не обмежується розміром офіційного заробітку платника та може визначити розмір аліментів на підставі встановлених фактичних обставин.

Закон і Бізнес