Чи доцільно застосовувати позовну давність без встановлення порушеного права — суддя ВП ВС

Наразі суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позову. Якщо право чи інтерес не порушено, суд відмовляє в задоволенні позову через його необґрунтованість.

Про таку позицію Великої палати Верховного Суду нагадала суддя ВП ВС Ольга Ступак під час заходу, присвяченому проєкту змін до законодавства щодо застосування позовної давності, інформує «Закон і Бізнес».

Водночас зазначені зміни, зокрема, передбачають, що в разі пропуску позовної давності провадження закривається вже на стадії підготовчого засідання, а позовна давність застосовується судом не лише за заявою сторони у спорі (як зараз), а й з ініціативи «іншої зацікавленої особи». 

У своєму виступі О.Ступак звернула увагу на відмінності застосування позовної давності в романо-германській та англосаксонській системах права. У першій вона регулюється нормами матеріального права: сплив строку призводить до припинення суб’єктивного права, наслідком є те, що позивач втрачає і право на вимогу, і право на судовий захист. У другій — позовна давність належить до процесуального права: сплив строку блокує лише можливість судового захисту, а суб’єктивне право зберігається.

Запропоновані зміни наближають нашу правову систему (континентального права) до англосаксонської, однак суддя ВП ВС вважає, що позовна давність в Україні повинна регулюватися нормами саме матеріального права.

За чинним законодавством позовна давність застосовується лише в ситуації, коли є порушене право. Тобто суд передусім з’ясовує, чи є таке порушення, оскільки позовна давність гарантує саме захист права в певний період. Відповідно до запропонованих змін суд повинен буде спочатку встановлювати, чи не пропущена позовна давність, не встановивши наявності порушеного права.

О.Ступак навела постанову ВП ВС від 14.06.2023 у справі №755/13805/16-ц, де зроблено висновок, що лише у разі, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушено, але позовна давність спливла і про це зробила заяву інша сторона, суд відмовляє в позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску.

Також вона нагадала про постанову ВП ВС від 7.07.2020 у справі №712/8916/17, в якій зроблено висновок про розмежування понять «сторона у спорі» і «сторона в цивільному процесі». Адже наразі позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, тобто не просто відповідача (сторони в процесі), а саме належного відповідача. Що ж до пропозиції проєкту передбачити застосування позовної давності з ініціативи «іншої зацікавленої особи», то суддя зазначила, що постає запитання, ким є така особа в процесі та який має бути ступінь її заінтересованості. 

У постанові ВП ВС від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц зроблено висновок про застосування позовної давності у спорах із кількома відповідачами та з кількома позовними вимогами. Суд вказав, що один із відповідачів може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Виникає запитання: в такій ситуації «зацікавлена особа» повинна мати інтерес щодо всіх вимог чи до окремих?

Також О.Ступак звернула увагу на висновок із постанову ВП ВС у справі №712/8916/17 щодо обчислення позовної давності за періодичними платежами. Суд вказав, що перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу. Натомість, у разі запровадження запропонованих змін суд повинен буде закривати провадження щодо частини платежів уже на підготовчому провадженні, а щодо іншої частини — вирішувати справу по суті.

Також суддя ВП ВС зауважила, що тільки після встановлення порушеного права можна визначати поважність причин пропуску позовної давності (постанова ВП ВС від 15.06.2021 у справі №904/5726/19). Тому питання можуть виникнути з початком перебігу відповідного строку, а це залежить від порушеного права тощо.

Підсумовуючи, О.Ступак зазначила, що мета запропонованих змін — розвантаження суду — навряд чи буде досягнута. Основним завданням суду все одно залишатиметься ефективний захист саме порушених прав та інтересів. Щодо зацікавленої особи, то буде дуже складно визначити її процесуальний статус (відповідно, права і обов’язки). Крім того, в разі закриття провадження на стадії підготовчого засідання через пропуск позовної давності залишається питання про розподіл судових витрат.

Із презентацією О.Ступак можна ознайомитися за посиланням.

Участь у заході «Вдосконалення процесуального законодавства: позовна давність», який організував комітет АПУ з процесуального права, також взяв суддя ВС Василь Крат.

Закон і Бізнес