Як ВККС слід оцінювати практичні завдання кандидатів, пояснив ВС

Практичне завдання має оцінюватися шляхом перевірки кожного визначеного Методичними вказівками №228/зп-24 елемента, зокрема мотивувальної та резолютивної частин рішення, дотримання стилістики, орфографії та пунктуації.

На це звернув увагу Касаційний адміністративний суд під час розгляду справи №990/143/25, визнавши протиправним та скасувавши рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо кандидата до апеляційних судів, інформує «Закон і Бізнес».

Кандидат оскаржив результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання в частині, яка стосується його особисто. Зазначив, що екзаменаційна відомість не містить інформації про те, як кожен з елементів практичного завдання оцінений екзаменаційною комісією, що ставить під сумнів здійснення оцінювання та, відповідно, свідчить про необґрунтованість виставлених за результатами такого оцінювання балів.

Колегія суддів КАС зазначила, що Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (зі змінами), затвердженим рішенням ВККС від 19.06.2024 №185/зп-24 визначено мету практичного завдання — виявлення рівня практичних навичок та умінь у правозастосуванні і спосіб його оцінювання, який передбачає перевірку відповідності виконаного завдання встановленим критеріям (методичним вказівкам), із виставленням індивідуальних балів кожним членом екзаменаційної комісії.

Рішенням Комісії від 17.07.2024 №228/зп-24 затверджено Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, якими визначено елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та кількість балів за кожен елемент оцінювання.

Отже, практичне завдання має оцінюватися шляхом перевірки кожного визначеного Методичними вказівками № 228/зп-24 елемента, зокрема мотивувальної та резолютивної частин судового рішення, дотримання стилістики, орфографії та пунктуації. Такий деталізований підхід спрямований на забезпечення всебічної та об’єктивної оцінки якості роботи учасника, що, у свою чергу, гарантує належну перевірку рівня його професійних знань, аналітичних здібностей і вміння застосовувати норми права у конкретній правовій ситуації.

Натомість, згідно з обставинами цієї справи, за написання судових рішень позивачу виставлено узагальнені оцінки. Разом з тим, ані в екзаменаційних відомостях, ані в будь-яких інших документах не відображено кількості балів за кожен елемент оцінювання, визначений Методичними вказівками № 228/зп-24. Це позбавляє позивача можливості пересвідчитись, а суд перевірити, чи дійсно оцінювання було проведено відповідно до затверджених критеріїв і чи забезпечено об’єктивність та повноту перевірки практичного завдання.

З огляду на це, колегія КАС дійшла висновку, що ВККС, не надавши жодних доказів, які підтверджують об’єктивність і повноту перевірки практичного завдання, та, відповідно, обґрунтованість виставлених балів, не довела, що нею враховано (дотримано) вимоги Методичних вказівок №228/зп-24 (які вона же й затвердила), що свідчить про порушення комісією принципу «належного врядування».

А тому зобов’язала ВККС поновити участь позивача в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах з етапу виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

Рішення ще може бути оскаржено до Великої палати ВС.

Закон і Бізнес