Хто може стати власником українських медіа

В Україні захист інформаційного простору є важливою складовою національної безпеки та стійкості держави до зовнішніх і внутрішніх загроз. Медіа відіграють ключову роль у формуванні громадської думки, тому їх незалежність та прозорість має стратегічне значення.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Мін’юст.

Саме з цією метою законодавством України передбачені чіткі обмеження щодо набуття права власності на засоби масової інформації. Вони спрямовані на запобігання надмірного впливу осіб, які можуть загрожувати демократичним процесам, інформаційній безпеці чи суверенітету країни.

Хто не може стати власником медіа?

Відповідно до закону «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)», право власності на медіа обмежується для осіб, внесених до реєстру олігархів.

Також відповідно до закону «Про медіа» заборонено набуття права власності громадянами держави-агресора, юридичними особами, пов'язаними з державою-агресором, а також особами, щодо яких застосовані санкції.

Як перевіряється потенційний покупець медіа: роль Міністерства юстиції

Порядок проведення перевірки визначено рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 495 від 28 липня 2022 року.

Процедура включає наступні етапи:

Початкове звернення: потенційний покупець засобу масової інформації звертається до Міністерства юстиції з заявою, надаючи інформацію про свою ділову репутацію, витяг про відсутність судимості, довідку про відсутність податкової заборгованості, документи про походження коштів, попередній договір купівлі-продажу або його проект, а також оцінку вартості ЗМІ.

Аналіз відповідності: перевіряється наявність судимостей, факти застосування санкцій, належність до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності, позбавлення права займати посади, податкові порушення, а також прозорість джерел фінансування.

Запити до органів влади: для перевірки інформації Міністерство юстиції надсилає запити до відповідних органів (податкової служби, Державної служби фінансового моніторингу, Національного банку України тощо).

Строки перевірки: загальний строк перевірки не перевищує 45 днів. Відповіді на запити мають надходити не пізніше 10 днів, з можливим продовженням ще на 10 днів у разі необхідності.

Висновок перевірки: за результатами аналізу Міністерство юстиції формує висновок про відповідність або невідповідність покупця вимогам законодавства та надсилає його разом із пакетом документів до Ради національної безпеки і оборони України для подальшого розгляду. Покупець також інформується про результати перевірки.

На що звертається увага під час перевірки?

Під час аналізу Міністерство юстиції оцінює відсутність таких негативних ознак у потенційного покупця:

- не знятої чи не погашеної судимості;

- належності до переліку осіб, до яких застосовані санкції РНБО;

- належності до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно якої застосовано міжнародні санкції;

- рішення про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

- заборгованості зі сплати податків, аліментів чи інших обов’язкових платежів;

- придбання медіа за ціною істотно нижчою від ринкової без підтверджених джерел коштів;

- істотних або систематичних порушень законодавства про медіа, фінансову чи банківську діяльність.

Закон і Бізнес