Засіб поширення масової інформації, який регулярно виходить у світ під редакційним контролем та постійною назвою як індивідуалізуючою ознакою, визначено як медіа або ЗМІ незалежно від форми.
Таке нове поняття містить закон «Про медіа» від 13.12.2022 №2849-IX, що був опублікований напередодні Нового року, але набуде чинності з 31.03.2023, повідомляє «Закон і Бізнес».
Серед іншого, встановлюється порядок спростування відомостей, які не відповідають дійсності (викладені неповно чи неточно) та принижують честь, гідність чи ділову репутацію особи, що поширені у медіа. Особа, яка вважає, що суб'єктом у сфері аудіовізуальних, друкованих або онлайн-медіа щодо неї було поширено таку інформацію, має право вимагати спростування недостовірної інформації або реалізації права на відповідь.
Якщо інформація, щодо якої надійшла заява про спростування, поширювалася на платній основі, суб'єкт у сфері аудіовізуальних, друкованих або онлайн-медіа має право вимагати відшкодування завданої йому шкоди від замовника поширення такої інформації в порядку, встановленому законом.
Відповідь на відповідь не надається. У спростуванні або відповіді має бути зазначено, яка інформація не відповідає дійсності (викладена неповно чи неточно), коли і в якій програмі чи публікації вона була поширена.
Водночас визначено, що суб'єкти у сфері медіа та їх працівники не несуть відповідальності за поширення інформації, забороненої цим законом, а також інформації, що не відповідає дійсності, порушує права і законні інтереси особи, якщо ця інформація:
є дослівним або у переказі без спотворення суті відтворенням матеріалів, опублікованих іншим зареєстрованим медіа, або точним за змістом відтворенням оригінальних матеріалів іноземного медіа з посиланням на них;
була отримана у відповідь на запит на інформацію, поданий відповідно до закону «Про доступ до публічної інформації», або у відповідь на звернення, подане відповідно до закону «Про звернення громадян»;
містилася в офіційних повідомленнях або одержана від державних органів, органів місцевого самоврядування (в тому числі іноземних) у письмовій формі, в тому числі була оприлюднена на їхніх веб-сайтах та сторінках на платформах спільного доступу до інформації;
є дослівним відтворенням публічних виступів чи повідомлень юридичних осіб, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, народних депутатів України, кандидатів на виборні посади;
поширювалася без попереднього запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками відповідного суб'єкта у сфері медіа, якщо працівники такого суб'єкта вжили заходів щодо припинення порушення.
Крім того, суб'єкти у сфері медіа та їх працівники не нестимуть відповідальності за поширення інформації, що містить таємницю, яка спеціально охороняється законом, якщо ці відомості не було отримано незаконним шляхом. Також не наставатиме відповідальність за поширення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановив, що ця інформація є суспільно значимою.
.
Матеріали за темою
У покупців ЗМІ перевірятимуть репутацію
05.09.2022
Що писали ЗМІ перед війною вивчить комісія
22.06.2022
Телебачення перенесли у додаток Дія
06.03.2022
Усіх журналістів візьмуть на суворий облік в Азербайджані
в„–6 (1564), 12.02—18.02.2022
Мешканців Братислави привчать бачити хороше у житті
в„–3 (1561), 22.01—28.01.2022
ЄСПЛ: тривожність адвоката — не основа для арешту журналіста, який про нього написав
в„–50 (1556), 11.12—17.12.2021
Суддю звинувачують в некомпетентності через публікацію в інтернет-газеті
в„–40 (1546), 02.10—08.10.2021
«НАШ» знову хочуть позбавити ліцензії
17.09.2021
Відмовляти журналістові в інформації стане безпечніше — проект
в„–7 (1513), 13.02—19.02.2021
Підвищеними штрафами захистять журналістів від нападів — проект
в„–25 (1479), 20.06—26.06.2020
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!