Порядок укладання, зміни та розірвання господарського договору

Господарський договір є основою ділових взаємин між підприємствами, установами та організаціями. Саме через договір визначаються права, обов’язки, умови співпраці, порядок постачання, оплати, відповідальність та строки виконання зобов’язань.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Мін’юст.

Наразі питання укладення, зміни та розірвання господарчого договору регулюється Господарським кодексом та Цивільним кодексом.

Відповідно до статті 181 ГК господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК.

Однак 28 лютого 2025 року набрав чинності закон № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб», який вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності (28 серпня 2025 року), частиною третьою статті 17 «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено визнати Господарський кодекс таким, що втратив чинність, з дня введення в дію цього закону.

Водночас загальні положення про договір містять глави 52, 53 ЦК.

Так, згідно з частиною першою статті 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша стаття 628 ЦК).

Правочин є обов’язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК).

Загальні умови укладання договорів

З введенням в дію закону № 4196-IX статтю 630 ЦК буде доповнено положеннями, що наразі передбачені статтею 179 Господарського кодексу. Так, частина перша статті 630 ЦК в редакції цього закону передбачатиме, що законом або договором може бути встановлено, що окремі умови договорів визначаються відповідно до типових умов договорів (типових договорів) та примірних договорів певного виду. КМУ, органи державної влади, уповноважені КМУ або законом, можуть рекомендувати орієнтовні умови договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках – затверджувати типові договори. Сторони не можуть відступати від змісту типових умов договорів (типових договорів), але мають право конкретизувати їх. Сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати такому замовленню.

Укладення договору

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Форма договору

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частини перша - друга статті 639 ЦК).

Момент укладення договору

Відповідно до статті 640 ЦК договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Підстави для зміни або розірвання договору

Підстави для зміни або розірвання договору зазначені в статті 651 ЦК.

За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 651 ЦК).

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 654 ЦК).

Крім того, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина друга статті 651 ЦК).

Закон і Бізнес