Українське законодавство містить чіткі правила щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів як для членів КМУ, так і для нардепів. Ці норми покликані мінімізувати зловживання владою та гарантувати доброчесність ухвалення державних рішень.
Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НАЗК.
Конфлікт інтересів у діяльності членів Кабміну
Правила врегулювання конфлікту інтересів у члена КМУ регулюються положеннями ст. 45¹ закону «Про Кабінет Міністрів України».
Відповідно до вимог закону, у випадку виникнення конфлікту інтересів — реального чи потенційного, у члена Кабміну, він повинен повідомити про це Кабінет Міністрів у письмовій формі не пізніше наступного робочого дня. Крім того, в цьому випадку посадовець не має права брати участь у розв’язанні пов’язаних з конфліктом інтересів питань.
Якщо конфлікт неможливо розв’язати, а член Кабміну не усуває його самостійно, Прем’єр-міністр може подати до Верховної Ради подання про його звільнення. Стосовно міністра оборони та міністра закордонних справ таке подання робиться за згодою Президента.
Конфлікт інтересів у діяльності народних депутатів
Народні депутати повинні дотримуватись правил запобігання конфлікту інтересів під час службових і представницьких повноважень. Їм заборонено діяти або ухвалювати рішення, коли існує реальний конфлікт інтересів.
Зокрема, народний обранець не може призначити своїм помічником близьку людину або члена родини на оплачувану посаду — це конфлікт інтересів. Дипломатичний паспорт депутата не можна використовувати для приватних поїздок. Крім того, заборонено використовувати депутатський мандат для особистої вигоди.
Також порушенням буде, якщо депутат звертається до держорганів або подає запити для задоволення особистих інтересів. Це суперечить закону і може стати підставою для адміністративної відповідальності.
Крім того, депутатам заборонено втручатися в кримінальні провадження через свої звернення до правоохоронців.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 35-1 закону «Про запобігання корупції», якщо у депутата є конфлікт інтересів під час роботи колегіальних органів, народний обранець не має права брати участь в ухваленні рішень відповідним органом.
Про конфлікт інтересів депутата може заявити член колегіального органу або учасник засідання, якого стосується питання, що розглядається — із внесенням інформації до протоколу.
Відповідно до Регламенту Верховної Ради, якщо Парламент створює тимчасову спеціальну комісію для підготовки або доопрацювання законопроєктів чи інших актів, до її складу не можуть входити депутати, які мають конфлікт інтересів стосовно її тематики. Депутат, якого депутатські фракції або групи пропонують включити до складу такої комісії, повинен сам повідомити про наявність конфлікту і відмовитись від участі.
Аналогічні правила діють і для тимчасових слідчих комісій. Якщо конфлікт інтересів виникає вже після формування комісії, депутат не має права голосувати з питань, де цей конфлікт існує.
Якщо у депутата є конфлікт інтересів щодо певного питання під час пленарного засідання Верховної Ради України, він має право брати участь у його обговоренні та голосуванні, але за умови, якщо:
він самостійно публічно заявляє про наявність конфлікту інтересів — цю заяву вносять до протоколу засідання;
оголошення про конфлікт інтересів відбувається до початку розгляду відповідного питання, яке стосується особистих інтересів депутата.
Дані вимоги прописані в ч. 1 ст. 31 - та ч. 6 ст. 37 Регламенту Верховної Ради.
.
Матеріали за темою
Хто вважається членом сім’ї декларанта
14.01.2026
Дружина президента Кіпру та глава його адміністрації подали у відставку через підозри в корупції
13.01.2026
НАЗК нагадало правила подання декларацій
05.01.2026
Антикорупційна вертикаль не може «опікуватися» адвокатурою як інститутом — т.в.о. голови ВКДКА
29.12.2025


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!