Пам’ятка свідка або чому зі слідчим не можна говорити «по душам»
Навіть не воліючи того, щодня ми стаємо свідками тих чи інших подій. Тож не дивно, що кожен може опинитись у статусі свідка в кримінальному провадженні. Як поводити себе під час допиту в якості свідка, розповів адвокат.
Права й обов’язки
У Вищій школі адвокатури відбувся вебінар для адвокатської області «Права та обов’язки свідка під час допиту. Як не нашкодити собі?». Лектором заходу виступив регіональний представник молодіжного комітету NextGen у Херсонській області, адвокат Юрій Хазов.
Спікер нагадав, що згідно з визначенням, свідок — це фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для надання показань.
Свідок має право:
знати, у зв’язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується;
давати показання рідною або іншою мовою, якою він володіє, і користуватися допомогою перекладача;
користуватись правничою допомогою адвоката під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій;
ознакомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін;
на відшкодування витрат, пов’язаних з викликом для давання показань;
заявляти клопотання про забезпечення безпеки;
відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім’ї кримінального правопорушення;
користуватись нотатками і документами при даванні показань;
заявляти відвід перекладачу.
Водночас свідок зобов’язаний:
прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
давати правдиві показання під час досудового росзлідування та судового розгляду;
не розголошувати без дозволу слічдого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснювалися під час нього, і які стали відомі свідку у зв’язку з виконанням його обов’язків.
Відповідальність і наслідки
Статтею 67 Кримінального процесуального кодексу для свідка обумовлена кримінальна відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду. Разом з тим, адміністративна відповідальність, яка полягає в накладенні грошового стягнення і примусовому силовому приводі, настає за злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.
Спікер зазначив, що згідно ст.133 КПК, слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати свідка для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. Таке право він має, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов’язкова. Слідчий суддя з тих же підстав має право здійснити судовий виклик особи. Суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яки у судовому провадженні є обов’язковою (ст.134 КПК).
Окремо Ю.Хазов наголосив на наслідках неприбуття свідка на виклик. Так, якщо свідок, який був у встановленому КПК порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:
від 0,2 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати — у випадку неприбуття на виклик слідчого;
від 0,5 до 2 розмірів мінімальної зарплати — у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
Згідно зі ст.224 КПК, допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати. Кожен свідок допитується окремо, без присутності інших свідків.
Допит не може продовжуватись без перерви понад дві години, а в цілому — понад 8 годин на день.
Перед допитом встановлюється особа, роз’яснюються її права, а також порядок проведення допиту. В разі допиту свідка він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань.
За необхідності до участі в допиті залучається перекладач. Під час допиту може застосовуватись фотозйомка, аудіо- та/або відеозапис.
Як уникнути помилок
Адвокат не рекомендує:
чекати поки слідчий сам запитає про адвоката (слід заявити про право на адвоката до початку допиту);
не цікавитись обставинами справи (варто з’ясувати у слідчого, в якій справі його викликано);
розмовляти зі слідчим по душам на теми хоббі, спорту, політики тощо (відповідати слід на питання лише по суті справи);
поспішати із відповіддю на запитання слідчого (потрібно думати перед відповіддю);
стверджувати «На документі мій підпис і мій почерк» (можна припускати «На документі — схожий на мій підпис і схожий на мій почерк, але точно стверджувати не можу»);
стверджувати «На цьому технічному записі — мій голос» (можна припускати «Я не можу стверджувати, що на технічному записі мій голос»;
звертатись до адвоката, аби той надав відповідь за вас (варто запитати адвоката «Чи повинен я відповідати на поставлене запитання?»);
мовчати і не скаржитись на слідчого (слід повідомляти про порушення та тиск з боку слідчого, якщо таке має місце);
не просити перерву кожні дві години (варто вимагати перерву кожні дві години або за природньої потреби);
підписувати протокол допиту, не читаючи (необхідно ознайомитись з протоколом уважно і без обмеження в часі).
Трьома головними умовами, за яких допит свідка вважається законним, є: наявність кримінального провадження, попередження про права і відповідальність за відмову від давання показнь і давання завідомо неправдивих показань свідком, а також ведення протоколу допиту.
Також Ю.Хазов акцентував увагу на тому, що на допиті можливе застосування технічних засобі фіксації (за рішенням слідчого або на вимогу самого свідка) згідно з положенням стст.103, 104, 223, 224 КПК. Інакше це не допит, а опитування, яке, на відміну від допиту, має виключно добровільний характер і від якого можна без наслідків відмовитися.
Спікер також застеріг від втягування зі слідчим у бесіди «за життя» і «по душах». Адже бесіди такого штибу — це, найчастіше, спосіб маніпулювання з метою налагодження психологічного контакту, увійти в довіру, змусити втратити пильність і наговорити зайвого. Запитання, поставлені на допиті, мають стосуватися лише цього кримінального провадження. На інші питання свідок відповідати не зобов’язаний.
Адвокат порадив відповідати на запитання гранично коротко, а також не бути надто відвертими — цього не оцінять, але це може суттєво нашкодити.

Адвокат порадив свідкам відповідати на запитання лаконічно і не вдаватися у зайві подробиці.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!