Пільговий проїзд для осіб з інвалідністю: право є, можливості обмежені

Хоча в Україні особи з інвалідністю і мають право на пільговий проїзд транспортом міжобласного чи міжміського сполучення, реалізувати його буває не так просто. Навіть епоха діджиталізації не стимулювала перевізників створити необхідні умови. Чому так?

Відповідно до ст.38¹ закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» транспортне обслуговування осіб з інвалідністю здійснюється на пільгових умовах.

Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю першої групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю або дитину з інвалідністю), мають право на 50%-ву знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, морського, внутрішнього водного та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня до 15 травня.

Для цього оператори ринку мають створити певні умови, передусім, проінформувати про можливість скористатися пільгою. Коли ж квитки придбаваються онлайн, також має існувати типовий зразок електронного квитка з врахованою пільгою. Але перевізники не зацікавлені у тому, аби пільговики використовували своє право.

Пільгове перевезення осіб з інвалідністю повинні здійснювати усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування відповідно до закону «Про транспорт». Стаття 12 цього закону передбачає обов’язок забезпечувати права на пільги громадян щодо користування транспортом. Але як він виконується?

Наприклад, Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджені постановою КМУ від 18.02.97 №176, передбачають (п.41), що пасажир повинен мати квиток на проїзд в автобусі (для пільгового проїзду — посвідчення особи встановленого зразка чи довідку, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Але інформацію про перелік категорій громадян, які мають право на пільговий проїзд автомобільним транспортом, можна дізнатися лише на автостанції безпосередньо біля касового вікна (п.121 Правил).

Автомобільний перевізник, хоча і зобов’язаний здійснювати перевезення пасажирів з квитками і пасажирів, яким згідно із законодавством надано пільги щодо плати за проїзд (п.145 Правил), втім ці квитки за фактом можна придбати лише на касах. Дізнатися про пільги на сайті підприємства та замовити пільговий квиток онлайн (за окремими випадками) практично неможливо.

І хоча відповідальність за відсутність візуальної інформації про пільги існує, відповідна ч.5 ст.133¹ (Порушення правил надання послуг з перевезення пасажирів) КпАП не може бути застосована у випадку відсутності такої інформації на веб-сайті перевізника. Також немає відповідальності за відсутність форм електронних квитків для осіб, які належать до пільгової категорії.

Таким чином, особа з інвалідністю (на відміну від здорової людини) не може замовити квиток онлайн на пільгових умовах. Аби реалізувати своє право, вона змушена їхати до каси автостанції.

Аналогічна ситуація - на авіа-, водному та залізничному транспорті.

Тож убачається, що вирішення проблеми можливе шляхом унесення відповідних уточнень щодо обов’язку підприємства вказувати на своєму сайті інформації про наявність пільги, а також створити інтерфейс із замовлення пільгового електронного квитка) для пільгових категорій осіб, у т.ч. осіб з інвалідністю, до:

Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту (постанова КМУ від 18.02.97 №176);

Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.12.2006 №1196);

Правил повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу (наказ Державної авіаційної служби України від 26.11.2018 №1239);

Правил перевезення вантажів, пасажирів і багажу внутрішнім водним транспортом (наказ Міністерства інфраструктури України від 15.04.2022 №220).

Таким чином, попри законодавчо закріплені гарантії, особи з інвалідністю стикаються з суттєвими перешкодами при спробі скористатися правом на пільговий проїзд. Відсутність доступних електронних сервісів, непрозора інформаційна політика та фактичне зведення процесу отримання пільгового квитка до особистого візиту в касу значно обмежують можливість реалізації цього права. Вирішення проблеми потребує не лише змін у нормативних актах, а й системного контролю за їх виконанням, аби цифровізація справді сприяла рівному доступу до послуг транспорту для всіх громадян.

Закон і Бізнес