Розгляд і вирішення справи неповноважним складом суду — аналіз судової практики

Процесуальні порушення при визначенні складу суду завжди призводять до скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд. Одним із таких порушень є розгляд справи неповноважним складом суду, що прямо порушує положення КАС.

Чинне процесуальне законодавство не надає визначення терміну «неповноважний склад суду», однак неповноважним склад суду можна вважати, якщо:

1) справу розглянуто з порушенням правил підсудності;

2) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді, строк повноважень якого закінчився;

3) справу розглянуто і вирішено особою, яка не є суддею цього суду, або за її участі;

4) справу передано на розгляд судді з порушенням встановленого порядку розподілу судових справ або з порушенням принципу незмінності складу суду;

5) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді, який брав участь у її вирішенні;

6) справу, яку належить розглядати колегіально, розглянуто і вирішено суддею одноособово.

Така позиція зазначена Верховним Судом у справі № 640/19764/20.

Водночас Касаційний адміністративний суд надав правовий висновок щодо необхідності дотримання приписів ст.37 КАС під час нового розгляду справи після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції (рішення у справі № 560/156/23).

Так, суд касаційної інстанції акцентував увагу на порушенні вимог ч.2 ст.37 КАС: суд апеляційної інстанції розглядав справу тим же складом суду, який раніше ухвалив постанову, що була скасована ВС.

ВС наголосив на тому, що згідно з ч.2 ст.37 КАС, суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у новому її розгляді після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суд підкреслив, що формулювання «в новому її розгляді» охоплює будь-який новий розгляд справи, незалежно від того, чи було її направлено на новий розгляд, чи для продовження розгляду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.170 КАС суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до ч.2 ст.239 КАС у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Такий зміст норм процесуального закону вказує на те, що закриття провадження є одним із варіантів вирішення справи, тому апеляційний перегляд ухвали суду першої інстанції про закриття провадження є вирішенням справи у суді апеляційної інстанції.

Подібних висновків дійшов і Верховний Суд у постановах від 23.07.2020 у справі №910/9266/14 та від 26.01.2022 у справі №522/9302/18.

ВС також звернув увагу на необхідність дотримання порядку розподілу справ у суді апеляційної інстанції, оскільки справа №560/156/23 не була розподілена автоматизованою системою, а передана раніше визначеному складу суду, що є порушенням ст.15¹ КАС та Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Суд касаційної інстанції зазначив, що відповідно до п.2.3.43 Положення №25, справи, що надійшли після скасування ухвал про закриття провадження, не підлягають передачі раніше визначеному складу суду, а підлягають автоматизованому розподілу на загальних підставах.

Дотримання цих вимог сприятиме забезпеченню справедливого правосуддя та захисту прав учасників судового процесу.

Тож важливо дотримуватися обмежень, визначених ст. 37 КАС, та встановленого порядку розподілу справ, щоб забезпечити об'єктивний та неупереджений розгляд справ. Дотримання цих вимог сприятиме забезпеченню справедливого правосуддя та захисту прав учасників судового процесу.

За інформацією помічників суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Закон і Бізнес