Взаємовигідне партнерство

Які можливості відкриває закон про лобіювання для бізнесу та влади

В Києві відбувся І GR Форум. Тут теорія зустрілась з практикою, а очікування із реальністю. В центрі дискусії опинився ухвалений законопроект, який після довготривалих спроб запустить ринок білого лобіювання в Україні. На що слід чекати гравцям цього ринку?

Бути почутим

В рамках І GR Форуму керівник практики GR ADER HABER Віктор Залізнюк представив доповідь «Лобіювання: новий закон, нові можливості для секторальної взаємодії бізнесу та держави».

Спікер почав виступ із таких слів: «Закон тоді гарний, коли він базується на практиці і житті». В.Залізнюк переконаний, що все, що відірване від життя, в тому числі закон про лобіювання, був би не ефективний. Ось і тема лобіювання вже давно чекала на врегулювання, тож закон був продиктований реаліями, об’єктивним існуванням цього явища.

«Можна було б ще довго робити вигляд, що немає жодних впливів, немає бенефіцарів, що будь-які рішення приймаються відірвано теоретиками десь в кабінеті. Але всі розуміють, що це не так. Єдине питання: ми граємо тут за правилами чи без? Впливи є, були і будуть у будь-якій демократичній, правовій державі», — зазначив спікер.

В.Залізнюк розповів, що ухвалений парламентом законопроект ще не вступив у дію, але робоча група напрацювала ще більші за обсягом законодавчі ініціативи, щоб його вдосконалити і посилити. Напрямок GR знайшов своє відображення в законі про лобіювання як партнерство, конструктив діалогу й довіра поєднана із компромісом.

«Будь-яке рішення, яке напрацьовується, буде ефективним, коли там задіяне партнерство. Якщо говорити про секторальний поділ, то є бізнес, є держава і є лобіювання. Функцією лобіста і є поєднання цих речей. Тільки це запорука успіху, тому що партнерство дозволяє прийняти зміни, вдосконалити законодавство, вдосконалити регулювання не теоретично, а на базі конкретних напрацювань, потреб конкретних галузей бізнесу. Я завжди кажу, що це найбільш партнерська практика», — пояснив спікер.

Таке партнерство діє з двох сторін. За словами В.Залізнюка, ADER HABER багато років займається цим напрямком діяльності і в основу GR-напрямку ставить партнерство із замовником-клієнтом: «Ми можемо робити вигляд, що ми стали експертами за місяць або за два в енергетиці, в агросекторі, в медицині, але ж такого не буде. Ми разом із замовником формуємо потребу, а вже це кладемо на ноти права. Й суть бачимо в тому, щоб у потрібний час розуміти, як провести цю ідею коридорами влади, в межах регламенту і так — до набрання чинності тієї чи іншою зміною». Отже, ключова задача лобіста полягає в тому, щоб зрозуміти, як втілити ідею, озвучену спеціалістом у конкретній галузі.

Другий бік партнерства — це партнерство із владою. Втім, якщо у тандемі замовник-бенефіціар і лобіст зацікавлені всі, то у взаємодії з владою значною мірою має допомогти та відкрити можливості, ухвалений закон. У чому це полягає, пояснив спікер.

Сьогодні будь-хто із тих, хто займається практикою лобіювання, зіштовхується із такою проблематикою: можна знаходити багато ідей, рішень, які вигідні не лише для бізнесу, а і для держави, але найбільша проблема, в тому, щоб ці ідеї почули.

«Ви можете прийти з геніальними ідеями, однак вам, як мінімум, потрібно потрапити на прийом. В даному випадку боротись із корупційними проявами дуже просто — не треба ганятись за відьмами, потрібно відкрити таку можливість для всіх на певних умовах. Не треба, щоб хтось комусь телефонував, щоб вас просто прийняли і вислухали, треба гарантувати певний формат взаємодії лобіста із владою, де він зможе донести ідеї того чи іншого бізнесу», — зазначив В.Залізнюк.

Механізми майбутніх лобістів

За словами спікера, закон частково відкриває такі двері. По-перше, у лобіста з’являється можливість заходити до приміщень органів влади і брати участь у засіданнях органів, які розглядають ту чи іншу законодавчу ініціативу, щодо яких лобісти подавали свої пропозиції. Ключовий аспект: не бути присутнім, а брати участь. Це означає можливість висловитися і надати свою експертну оцінку, внести конкретні пропозиції. Наразі ж, якщо взяти парламентський комітет, це виключно добра воля голови комітету, він може надати слово чи ні. 

По-друге, лобісти отримують можливість надсилати свої пропозиції, ініціативи до тих питань, які розглядаються. По суті лобіст входить до авторського колективу законопроекту — це прозорість і відповідальність щодо того, які пропозиції він подає. «А ще важливим моментом є те, що ці пропозиції стають невід’ємною складовою, як кажуть в парламенті, справою законопроекту. Практичний аспект полягає в тому, що ці матеріали поширюються для розгляду парламентарями у комітеті й сесійній залі. Інша річ у тому, хто і наскільки їх вивчить і буде враховувати, але при бажані поцікавитись вони там є, долучаються до законопроекту», — пояснив В.Залізнюк.

По-третє, цього немає в законі, який проголосований, але розробляється такий інструмент як можливість направляти лобістський запит. За словами спікера, це — документ особливого статусу, а не звичайне звернення, яке покладуть у загальний стос, для нього діятиме скорочений термін розгляду і обов’язок відповісти по суті на цей запит.

«На цій стадії, можливо цього і буде досить на рівні закону. Тому що надання будь-яких інших переваг, більшої статусності цій професії, вочевидь, буде дзеркально потребувати і більш складного доступу до цієї професії, на зразок адвокатури. Але навіть використовуючи зазначені механізми, лобісти зможуть ефектно працювати, якщо використовуватимуть можливості з правильним наміром і професійно», — зазначив В.Залізнюк.

Отже, чому у доповіді йшлося  про компроміси і партнерство? Тому що, по суті, для держави це безкоштовна допомога. Адже мова не йде про те, що лунатимуть пропозиції в інтересах дуже маленьких секторів. Зазвичай лобіюються рішення для проблем, які турбують всіх.

«Дива не станеться, не треба сподіватись на те, що достатньо описати вашу проблему. Нікому ваші сумні історії не цікаві. Якщо ви хочете вирішення проблематики, запропонуйте для цього дієвий механізм, тоді це матиме шанси. Ніхто не вигадає у владних кабінетах краще, ніж це можете зробити ви. Більше того, завдання професійного лобіста якраз і полягає в тому, аби показати речі, які на перший погляд не видно», — підсумував спікер.

В.Залізнюк також додав, що основною перевагою цього закону є рівноправність діалогу: «Ми маємо відійти від «радянського покручу», де хтось в кабінетах знав краще, як нам жити в реальному світі й створювати бізнес. Інакше ми можемо перейти до наслідків тієї потвори, яка називалась плановою економікою». На думку спікера, лобісти й забезпечують цей реальний діалог.

«У питаннях лобізму немає начальників і підлеглих, бо всі зацікавлені в одному результаті, щоб держава отримувала надходження в бюджет, бізнес процвітав, робочі місця створювались і ми разом будували квітучу Україну — країну щасливих людей», —  наголосив В.Залізнюк.

Закон і Бізнес