Як обчислюється стаж для кандидатів у судді — роз’яснення ВККС

Аби претендувати на посади судді, кандидат повинен мати вищу освіту та щонайменше 5 років стажу професійної діяльності у сфері права. Як його обраховувати та робота на яких посадах іде в залік?

Аби кандидати, що мають намір взяти участь у новому доборі, правильно визначили, чи варто взагалі подавати документи, Вища кваліфікаційна комісія суддів нагадала про деякі особливості визначення стажу, зокрема, із урахуванням судової практики, інформує «Закон і Бізнес».

Так, вищою юридичною освітою вважається вища освіта за відповідними галузями (напрямами) та спеціальностями (право, правоохоронна діяльність, правознавство тощо), передбаченими нормами чинних у відповідний період (період здобуття освіти) постанов Кабінету Міністрів.

І лише після здобуття особою такої освіти починається обчислення стажц професійної діяльності у сфері права (п.2 ч.7 ст.69 закону «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII).

У справі № 800/562/17 Верховний Суд дійшов висновку, що стажем роботи в галузі права є стаж на посаді, кваліфікаційні вимоги до якої передбачають наявність вищої юридичної освіти із присвоєнням освітньо-кваліфікаційного рівня не нижче спеціаліста. Критерієм віднесення стажу роботи до роботи у сфері права Суд визначив виконання особою передбачених посадовою інструкцією обов’язків, пов’язаних із правозастосовною діяльністю, яка полягає у здійсненні систематичного виконання таких функцій як розроблення та/або застосування норм права (постанова Касаційного адміністративного суду від 6.03.2018 у справі № 800/562/17).

У роз’ясненнях Міністерства юстиції, викладених у листах від 30.09.2009 №31-32/310, від 4.03.2014 №2755-0-33-14/13.1, зазначено, що до стажу роботи у сфері права зараховується період роботи на посадах з реалізацією повноважень, пов’язаних з правоохоронними, правовиконавчими, правоустановчими функціями. За змістом робота у сфері права передбачає розробку або застосування норм права і носить систематичний характер. Це період роботи в органах державної влади (у тому числі судах, органах юстиції, прокуратури), нотаріату, адвокатури, місцевого самоврядування, у профспілкових комітетах та інших громадських організаціях, на підприємствах, в установах, організаціях будь-якої форми власності.

При вирішенні питань щодо віднесення діяльності кандидата до професійної діяльності у сфері права враховуються кваліфікаційні вимоги за відповідною посадою, передбачені посадовою інструкцією, а також загальні відомості з Класифікатора професій ДК 003:2010.

Отже, для того аби набути право на зарахування певного періоду роботи до стажу професійної діяльності у сфері права, насамперед, кандидат повинен підтвердити визначеними законодавством документами (відповідним дипломом магістра, спеціаліста чи свідоцтвом про визнання документа про вищу освіту, здобуту за кордоном) наявність у нього вищої юридичної освіти. Лише після здобуття вказаної освіти і за умови працевлаштування за спеціальністю (на посаду, кваліфікаційні вимоги до якої передбачають наявність вищої юридичної освіти, а зміст діяльності (трудова функція) полягає у систематичному виконанні функцій із правотворення чи правозастосування) починається відлік стажу професійної діяльності у сфері права.

Особливості зарахування роботи на деяких посадах в апараті судів

Як зазначено у роз’ясненні ВККС, якщо особа займає (займала) посаду працівника апарату суду (головний спеціаліст, науковий консультант, керівник структурного підрозділу тощо), посадові обов’язки якого передбачають виключно здійснення науково-аналітичної діяльності в судах (аналіз проектів законодавчих актів, систематизація судової практики, її узагальнення, надання аналітичної допомоги суддям з питань правозастосування), і має науковий ступінь, період такої професійної діяльності зараховується до стажу професійної діяльності у сфері права на підставі п.4 ч.7 ст.69 закону №1402-VIII.

Якщо працівник апарату суду не належить (не належав) до вказаної вище категорії, тоді необхідно виходити із кваліфікаційних вимог до певної посади (передусім вимог про освіту, досвіду роботи) та норм посадової інструкції, якими на працівника апарату суду покладено обов'язки, пов’язані із систематичним виконанням таких функцій як розроблення та/або застосування норм права.

Стаж роботи працівників апарату судів, робота яких не пов’язана із нормотворчою, правозастосовною діяльністю (має технічний характер), не прирівнюється до стажу професійної діяльності у галузі права, необхідного для участі у доборі.

Щодо секретаря судового засідання

На посаду секретаря судового засідання призначаються особи, які мають вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» або «Правоохоронна діяльність» з освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче молодшого спеціаліста, без вимог щодо стажу роботи (Типова посадова інструкція секретаря судового засідання місцевого загального суду, затверджена наказом ДСАУ від 20.07.2005 №86.

У справі №800/540/17 Велика палата ВС дійшла такого висновку: незважаючи на те, що на посаду секретаря судового засідання призначаються особи, які мають вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, робота на посаді секретаря судового засідання з моменту здобуття особою вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра підлягає зарахуванню до стажу роботи в галузі права.

Отже, стаж роботи на посаді секретаря судового засідання підлягає зарахуванню до стажу професійної роботи у сфері права з дати отримання диплома про повну вищу юридичну освіту за освітнім ступенем «спеціаліст» чи «магістр» права (постанова ВП ВС від 21.08.2018 у справі №800/540/17).

Аналогічний підхід слід застосовувати і при визначенні того, чи належать до стажу професійної діяльності у сфері права стаж роботи на інших посадах в апараті суду.

Щодо зарахування наукової роботи

Пунктом 4 ч.7 ст.69 закону №1402-VIII передбачено, що стажем наукової роботи є стаж професійної діяльності у сфері права на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників у закладі вищої освіти (університеті, академії чи інституті, крім вищих військових навчальних закладів) чи науковій установі України або в аналогічному закладі вищої освіти чи науковій установі іноземної держави, на посадах працівників апарату суду (головний спеціаліст, науковий консультант, керівник структурного підрозділу), посадові обов’язки яких передбачають виключно здійснення науково-аналітичної діяльності в судах України (аналіз проектів законодавчих актів, систематизація судової практики, її узагальнення, надання аналітичної допомоги суддям з питань правозастосування), за умови наявності наукового ступеня, на посадах науково-викладацького складу Національної школи суддів України, за умови наявності наукового ступеня, а також час навчання в аспірантурі чи докторантурі за денною (очною) формою навчання випускників аспірантури, докторантури, за умови публічного захисту дисертації.

Отже, стаж наукової роботи у сфері права віднесений законом до професійної діяльності у сфері права.

Професійна діяльність адвоката та його помічника

Відповідно до ч.1 ст.6 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5.07.2012 №5076-VI, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Частиною 1 ст.16 закону №5076-VI передбачено, що адвокат може мати помічників з числа осіб, які мають повну вищу юридичну освіту. Помічники адвоката працюють на підставі трудового договору (контракту), укладеного з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням, з додержанням вимог цього закону і законодавства про працю.

Помічник адвоката виконує доручення адвоката у справах, що знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень (прав та обов’язків) адвоката (ч.2 ст.16 закону №5076-VI).

Засади організації, правовий статус та умови діяльності помічника адвоката унормовані Положенням про помічника адвоката, затвердженим рішенням РАУ від 25.09.2015 №113 із змінами.

Отже, стаж професійної діяльності адвоката та помічника адвоката належить до стажу професійної діяльності у сфері права, який дає право претендувати на посаду судді.

Кандидат, який є адвокатом, повинен надати копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, копію витягу з реєстру адвокатів.

Реальну (фактичну) та систематичну діяльність кандидат на посаду судді, який є адвокатом, має підтвердити такими документами: договорами, ордерами або іншими документами, що посвідчували повноваження адвоката на надання правової допомоги під час здійснення ним професійної діяльності; деклараціями про доходи від професійної діяльності для самозайнятої особи або фізичної особи – підприємця; довідками з місця роботи, про заробітну плату, трудовою книжкою — для осіб, що здійснюють адвокатську діяльність у складі юридичної особи чи адвокатського об’єднання; документами про доходи за період здійснення професійної діяльності адвоката; копіями судових рішень та інших процесуальних документів, які у сукупності дозволяють встановити участь адвоката у справі (провадженні); іншими документами, які дають підстави зробити висновок про реальність (фактичність) його діяльності.

Для підтвердження одного року стажу професійної діяльності у сфері права кандидат повинен подати від одного до трьох документів.

Стаж професійної діяльності у сфері права помічника адвоката повинен бути підтверджений документами, передбаченими Положенням №113 (посвідчення, документ (документи), що підтверджує оформлення трудових правовідносин з адвокатом, адвокатським бюро чи адвокатським об’єднанням, копія витягу з реєстру адвокатів, що містить відомості про внесення інформації про помічника адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України тощо).

Період підприємницької діяльності

Види економічної діяльності фізичних осіб — підприємців визначені та кодовані за класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД), що набрала чинності на підставі наказу Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457.

Для зарахування періоду діяльності фізичної особи — підприємця до стажу професійної діяльності у сфері права подані документи повинні підтверджувати наявність вищої юридичної освіти, а також те, що зареєстрований код за КВЕД включає надання послуг у сфері права. За своєю суттю послуги полягають у правотворчих чи правозастосовних діях. При цьому слід врахувати, що  правова  допомога є багатоаспектною,  різною за змістом, обсягом та формами  і  може  включати  розробку проєктів нормативних документів, консультації,  роз’яснення, складення позовів і звернень,  довідок,  заяв,  скарг,  здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від  обвинувачення  тощо.

Оскільки підприємницька діяльність у відповідній сфері повинна бути реальною (фактичною) та систематичною, то для підтвердження одного року стажу професійної діяльності у сфері права кандидат повинен подати від одного до трьох документів.

Такими документами можуть бути договори про надання послуг у сфері права, акти про їх виконання; документи, що посвідчують повноваження на надання цих послуг; декларації про доходи фізичної особи — підприємця; копії судових рішень та інших процесуальних документів, які в сукупності дозволяють встановити надання фізичною особою — підприємцем послуг у справі (провадженні); інші документи, які дають підстави зробити висновок про реальність (фактичність) його діяльності у сфері права.

Робота на посаді керівника юрособи

Нормами процесуальних законів передбачено, що під час здійснення провадження у справі юридична особа незалежно від порядку її створення, суб’єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, можуть брати участь через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб’єкта владних повноважень) або через представника.

У разі якщо керівник має вищу юридичну освіту, здійснює позасудове чи судове самопредставництво юридичної особи і така діяльність за своєю суттю полягає у застосуванні права, є реальною (фактичною) та систематичною, він має право на зарахування періоду такої діяльності до стажу професійної діяльності у сфері права.

Для того аби підтвердити це право, такій категорії кандидатів необхідно надати, зокрема: 1) документ, що підтверджує призначення на посаду керівника; 2) статут, положення чи трудовий договір (контракт), який уповноважує здійснювати функції самопредставництва юридичної особи.

Оскільки діяльність повинна бути реальною (фактичною) та систематичною, то для підтвердження одного року стажу професійної діяльності у сфері права кандидат повинен подати від одного до трьох документів.

Перебування у відпустці по догляду за дитиною

Згідно з ч.2 ст.181 КЗпП відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста ст.179 цього кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

За бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства (ч.3 ст.179 кодексу).

У разі якщо дитина потребує домашнього догляду, одному з батьків дитини в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку (ч.6 ст.179 КЗпПП).

Отже, період перебування у вказаних вище відпустках зараховується до стажу професійної діяльності у сфері права, який дає право претендувати на посаду судді.

Період проходження військової служби

Частиною 1 ст.8 закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII  передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Поняття, види та основні правила проходження військової служби унормовані законом «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII.

З метою реалізації передбаченої ч.1 ст.8 закону №2011-XII гарантії на момент вступу на військову службу особа повинна здійснювати професійну діяльність, яка підлягає зарахуванню до стажу професійної діяльності у сфері права.

Закон і Бізнес