Робота чи від’їзд: українці у ФРН у 2025 році зіткнуться з неприємною дилемою

У німецькій економіці та в суспільних настроях відбуваються швидкі зрушення, які можуть опосередковано і навіть прямо позначитися на українських біженцях. Їм варто налаштуватися на нову, незвичну для них ситуацію.

Насамперед привертаэ увагу новий тренд на німецькому ринку праці, де проблема дефіциту кадрів, схоже, втрачає нещодавню гостроту через оголошені великими компаніями масові звільнення, пише «Закон і Бізнес» із посиланням на DW.

Аж до осені 2024-го його ключовою проблемою вважався дефіцит трудових ресурсів, що загострювався. Тож у 2022—2023 роках прийом та інтеграція в Німеччині українських біженців проходили на тлі постійного потоку заяв бізнесу про хронічний брак кадрів, насамперед фахівців та кваліфікованих працівників.

Однак восені 2023-го уряд Німеччини змінив курс. «Мовний бар’єр знижується. Настав час іти працювати», — проголосив тоді міністр праці Хубертус Хайль, а у Федеральному агентстві з праці (BA) створили нову посаду спецпредставника уряду з інтеграції біженців на ринку праці.

У результаті фактично весь 2024 рік пройшов під знаком наполегливішого підштовхування українців до якнайшвидшого влаштування на роботу та активного пошуку для них відповідних вакансій. В результаті відсоток працевлаштованих почав зростати.

Але тепер, цілком можливо, на перший план вийде працевлаштування кваліфікованих фахівців, які народилися або давно живуть у Німеччині, що підпадуть під намічені масові скорочення. Адже німецька економіка восени 2024 року зіткнулася з типовим проявом рецесії: великі роботодавці почали попереджати про масштабні звільнення.

До того ж — і це теж відносно новий тренд — серед мешканців Німеччини почала зростати кількість тих, хто з економічних міркувань сумнівається в доцільності прийому біженців. Кожен третій опитаний сприймає тепер біженців, перш за все, як загрозу для свого добробуту. Причому занепокоєння викликає не так конкуренція на ринку праці, як витрати на їх утримання.

По-друге, неприємний сюрприз можуть підготувати намічені на 23 лютого дострокові парламентські вибори. Так, блок ХДС/ХСС, якому пророкують перемогу, дуже рішуче виступає проти надання українським біженцям допомоги Bürgergeld, куди більш привілейованої, ніж звичайна. Тому непрацюючі українські біженці можуть опинитися серед одержувачів іншої соціальної допомоги з меншими фінансовими можливостями.

Також на них може позначитися дискусія, що розгорілася в німецькому суспільстві, про необхідність повернення на батьківщину сирійських біженців. Адже після вступу Дональда Трампа на посаду президента США різко активізуються зусилля, спрямовані на встановлення миру чи принаймні на припинення вогню в Україні.

Наскільки вони будуть успішними і коли приведуть до результатів, важко сказати. Проте прецедент із сирійськими біженцями змушує припустити: щойно бойові дії припиняться, у Німеччині відразу ж почнуть обговорювати умови та перспективи якнайшвидшого повернення українців на батьківщину.

Закон і Бізнес